Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобiгання корупцiї» стосовно заходiв фiнансового контролю

У цьому Роз’ясненнi вживаються такi скорочення:

декларацiя — декларацiя особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, передбачена Законом України «Про запобiгання корупцiї» ;

Закон — Закон України «Про запобiгання корупцiї» ;

МЗП — мiнiмальна заробiтна плата;

Нацiональне агентство — Нацiональне агентство з питань запобiгання корупцiї;

Реєстр — Єдиний державний реєстр декларацiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування.

 Загальнi запитання

1. Якi iснують типи декларацiй, коли їх слiд подавати i який звiтний перiод вони охоплюють?

Законом передбачено чотири типи декларацiй суб’єкта декларування:

1) щорiчна декларацiя, яка подається у перiод з 00 годин 00 хвилин 01 сiчня до 00 годин 00 хвилин 01 квiтня року, наступного за звiтним роком. Така декларацiя охоплює звiтний рiк (перiод з 01 сiчня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларацiя, та мiстить iнформацiю станом на 31 грудня звiтного року;

2) декларацiя суб’єкта декларування, який припиняє дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, що подається не пiзнiше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцiй вiдбулося з iнiцiативи роботодавця, декларацiя подається не пiзнiше двадцяти робочих днiв з дня, коли суб’єкт декларування дiзнався чи повинен був дiзнатися про таке припинення.

Декларацiя суб’єкта декларування, який припиняє дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, охоплює перiод, який не був охоплений декларацiями, ранiше поданими таким суб’єктом декларування, та мiстить iнформацiю станом на останнiй день такого перiоду. Останнiм днем такого перiоду є день, що передує дню подання декларацiї. Пiд ранiше поданими декларацiями розумiються як декларацiї, що були поданi до Реєстру вiдповiдно до Закону, так i декларацiї, що були поданi вiдповiдно доЗакону України «Про засади запобiгання i протидiї корупцiї» ;

3) декларацiя суб’єкта декларування, який припинив дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квiтня року, наступного за звiтним роком, у якому було припинено таку дiяльнiсть. Така декларацiя охоплює звiтний рiк (перiод з 01 сiчня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларацiя, та мiстить iнформацiю станом на 31 грудня звiтного року;

4) декларацiя суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пунктi 1, пiдпунктi «а» пункту 2 частини першої статтi 3 Закону, що подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларацiя охоплює звiтний рiк (перiод з 01 сiчня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсI), якщо iнше не передбачено законодавством, та мiстить iнформацiю станом на 31 грудня звiтного року.

Законодавством можуть передбачатися особливостi щодо процедури вiдбору кандидатiв на зайняття вакантних посад суб’єктiв декларування. Наприклад, Закон України «Про державну службу» передбачає подання двох декларацiй в процесi такого вiдбору: перша декларацiя подається особою, яка бажає взяти участь у конкурсi на зайняття вакантної посади державної служби, разом з iншими документами для участi в конкурсi; друга декларацiя подається зазначеною особою, якщо вона перемогла в конкурсi, перед її призначенням на посаду ( стаття 25 Закону України «Про державну службу» ). В обох випадках декларацiя подається за минулий рiк. Але перiод, який охоплюється вiдповiдними декларацiями, залежить вiд часу їх подання: наприклад, якщо документи для участi в конкурсi були поданi у груднi 2016 року, то перша декларацiя повинна охоплювати попереднiй 2015 рiк; при цьому, якщо рiшення про перемогу в конкурсi було ухвалено вже в 2017 роцi (наприклад, у сiчнI), то друга декларацiя повинна охоплювати попереднiй 2016 рiк.

Окремо слiд звернути увагу на етапнiсть початку роботи системи декларування у 2016-2017 роках, яка визначена рiшенням Нацiонального агентства вiд 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування» , зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 15.07.2016 за № 958/29088.

Так, згiдно iз зазначеним рiшенням Нацiонального агентства, система подання та оприлюднення вiдповiдно до Закону декларацiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи:

1) перший етап — з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для таких типiв декларацiй (повiдомлень) та суб’єктiв декларування:

- щорiчнi декларацiї за 2015 рiк службових осiб, якi станом на 01 вересня 2016 року займають згiдно зi статтею 50 Закону вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище. Зазначенi у цьому абзацi декларацiї подаються протягом 60 календарних днiв з дати, визначеної у цьому абзацi;

- декларацiї, передбаченi абзацом першим частини другої статтi 45 Закону (декларацiї осiб, якi припиняють дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування), службових осiб, якi 01 вересня 2016 року чи пiзнiше цiєї дати припиняють дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згiдно зi статтею 50 Закону вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище;

2) другий етап — з 00 годин 00 хвилин 01 сiчня 2017 року для всiх iнших суб’єктiв декларування та декларацiй (повiдомлень), передбачених Законом.

Подання декларацiй на першому та другому етапi здiйснюється згiдно iз Законом шляхом заповнення вiдповiдних форм на офiцiйному веб-сайтi Нацiонального агентства з питань запобiгання корупцiї з використанням програмних засобiв Єдиного державного реєстру декларацiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування.

Водночас до 01 сiчня 2017 року усi суб’єкти, якi не подають декларацiї на першому етапi декларування, продовжують подавати декларацiї за формою та в порядку, встановленими Законом України «Про засади запобiгання i протидiї корупцiї» .

2. Чи слiд подавати щорiчну декларацiю та декларацiю перед припиненням дiяльностi, пов’язаної з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, якщо суб’єкт декларування звiльняється до 1 квiтня?

Якщо суб’єкт декларування звiльняється або iншим чином припиняє дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, до подання ним щорiчної декларацiї за попереднiй рiк (наприклад, 15 сiчня 2017 року), то вiн повинен подати декларацiю, яка охоплює перiод з 1 сiчня 2016 року до 14 сiчня 2017 року включно, тобто перiод, який не був охоплений ранiше поданими декларацiями. При цьому щорiчна декларацiя за 2016 рiк не подається.

Якщо ж суб’єкт декларування припиняє дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, пiсля подання щорiчної декларацiї (наприклад, 15 квiтня 2017 року), то подається декларацiя, що охоплює перiод з 1 сiчня до дня перед днем подання декларацiї (тобто до 14 квiтня включно).

3. Хто вважається «посадовими i службовими особами» вiдповiдно до пiдпункту «и» пункту 1 частини першої статтi 3 та «посадовими особами» вiдповiдно до пiдпункту «а» пункту 2 частини першої цiєї статтi Закону?

У цiлях визначення суб’єктiв, на яких поширюється дiя Закону (вiдповiдно до пiдпункту «и» пункту 1 та пiдпункту «а» пункту 2 частини першої статтi 3 Закону), пiд «посадовими особами» слiд розумiти працiвникiв державних органiв, iнших юридичних осiб публiчного права, якi надiленi посадовими повноваженнями здiйснювати органiзацiйно-розпорядчi та/або консультативно-дорадчi функцiї. Пiд «службовими особами» слiд розумiти працiвникiв державних органiв, якi здiйснюють функцiї представникiв влади або обiймають посади, пов’язанi з виконанням органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських функцiй.

Визначальним при цьому є обсяг функцiй (обов’язкiв) вiдповiдного працiвника. Наприклад, працiвники патронатних служб та працiвники державних органiв, якi виконують функцiї з обслуговування, можуть належати до посадових та службових осiб за умови вiдповiдностi зазначеним вище характеристикам. Так, радники чи помiчники керiвникiв державних органiв можуть здiйснювати консультативно-дорадчi функцiї (пiдготовка матерiалiв та документiв, аналiз кореспонденцiї, пiдготовка проектiв доручень чи рiшень, надання фахових консультацiй чи роз’яснень тощо); керiвник, заступник керiвника патронатної служби, керiвник структурного пiдроздiлу в патронатнiй службi може здiйснювати органiзацiйно-розпорядчi функцiї (здiйснення керiвництва дiяльнiстю служби чи пiдроздiлу, розподiл обов’язкiв мiж працiвниками, контроль їх роботи тощо).

При цьому, у цiлях визначення суб’єктiв декларування, згiдно iз Законом, слiд застосовувати вужче тлумачення i вважати службовими, посадовими особами — суб’єктами декларування лише тих працiвникiв, на яких покладено вiдповiднi обов’язки на постiйнiй основi. Наприклад, наявнiсть у посадовiй iнструкцiї працiвника (спецiалiста, головного спецiалiста тощо) положення про те, що вiн може виконувати певнi додатковi органiзацiйно-розпорядчi або адмiнiстративно-господарськi обов’язки на час вiдсутностi керiвника структурного пiдроздiлу не є достатнiм для того, щоб вважати такого працiвника посадовою чи службовою особою, яка є суб’єктом декларування вiдповiдно до Закону. Цей висновок не змiнюється навiть в разi фактичного виконання таких обов’язкiв упродовж звiтного перiоду. Тобто в разi тимчасового виконання працiвником органiзацiйно-розпорядчих або адмiнiстративно-господарських обов’язкiв на час вiдсутностi керiвника пiдроздiлу у звiтному перiодi не виникає обов’язок подати декларацiю особи, уповноваженої на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, за цей перiод. Вiдповiдно, така особа також не може бути притягнена до вiдповiдальностi за неподання (несвоєчасне) подання декларацiї.

4. Хто належить до службових осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище?

Перелiк службових осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище, визначений у примiтцi до статтi 50 Закону, вiдповiдно до якого пiд службовими особами, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище, в цiй статтi розумiються:

Президент України, Прем’єр-мiнiстр України, член Кабiнету Мiнiстрiв України, перший заступник або заступник мiнiстра, член Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, Нацiональної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольного комiтету України, Голова Державного комiтету телебачення i радiомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник або заступник, член Центральної виборчої комiсiї, народний депутат України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Нацiонального антикорупцiйного бюро України, Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступник, Голова Нацiонального банку України, його перший заступник та заступник, член Ради Нацiонального банку України, Секретар Ради нацiональної безпеки i оборони України, його перший заступник та заступник, Постiйний Представник Президента України в Автономнiй Республiцi Крим, його перший заступник та заступник, радник або помiчник Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-мiнiстра України, особи, посади яких належать до посад державної служби категорiї «А» або «Б», та особи, посади яких частиною першою статтi 14 Закону України «Про службу в органах мiсцевого самоврядування» вiднесенi до першої-третьої категорiй, а також суддi, прокурори i слiдчi, керiвники, заступники керiвникiв державних органiв, юрисдикцiя яких поширюється на всю територiю України, їх апаратiв та самостiйних структурних пiдроздiлiв, керiвники, заступники керiвникiв державних органiв, органiв влади Автономної Республiки Крим, юрисдикцiя яких поширюється на територiю однiєї або кiлькох областей, Автономної Республiки Крим, мiст Києва та Севастополя, керiвники державних органiв, органiв влади Автономної Республiки Крим, юрисдикцiя яких поширюється на територiю одного або кiлькох районiв, мiста республiканського в Автономнiй Республiцi Крим або обласного значення, району в мiстi, мiста районного значення, вiйськовi посадовi особи вищого офiцерського складу.

Інформацiя щодо того, чи належить суб’єкт декларування до службових осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище, зазначається станом на останнiй день звiтного перiоду (станом на 31 грудня для щорiчних декларацiй). Це правило не поширюється на осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище станом на день початку роботи системи подання та оприлюднення декларацiй в 2016 роцi, — такi суб’єкти декларування зазначають своє мiсце роботи, посаду, належнiсть до осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище, станом на день початку роботи системи в 2016 роцi. Це випливає з абзацу третього пункту другого Роздiлу XIII «Прикiнцевi положення» Закону.

5. Якi посади належать до посад з високим рiвнем корупцiйних ризикiв?

Вiдповiдно до частини першої статтi 50 Закону, перелiк суб’єктiв декларування, якi займають посади, пов’язанi з високим рiвнем корупцiйних ризикiв, затверджується Нацiональним агентством.

На сьогоднi згiдно з рiшенням Нацiонального агентства вiд 17.06.2016 № 2 «Про затвердження перелiку посад з високим та пiдвищеним рiвнем корупцiйних ризикiв» , зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 19.07.2016 за № 987/29117, до таких посад вiднесено:

- посада Глави Адмiнiстрацiї Президента України та посади його заступникiв;

- посади керiвникiв та заступникiв керiвникiв структурних пiдроздiлiв у складi самостiйних структурних пiдроздiлiв центрального апарату Нацiонального банку України;

- посади керiвникiв та заступникiв керiвникiв самостiйних структурних пiдроздiлiв територiальних управлiнь Державної судової адмiнiстрацiї України;

- посади керiвникiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй, iнших суб’єктiв господарювання державної форми власностi та їх заступникiв, призначення яких здiйснюється державними органами;

- посади державної служби, визначенi структурою державних органiв, юрисдикцiя яких поширюється на всю територiю України, у разi недоцiльностi утворення структурних пiдроздiлiв;

- посади в органах мiсцевого самоврядування:

• перших заступникiв, заступникiв мiських (мiст обласного, республiканського в Автономнiй Республiцi Крим, районного значення) голiв, заступникiв сiльських, селищних голiв;

• заступникiв голiв районних, районних в мiстах рад;

• секретарiв мiських (мiст обласного, республiканського в Автономнiй Республiцi Крим, районного значення), сiльських, селищних рад;

• керуючих справами виконавчих комiтетiв мiських (мiст — обласних центрiв та мiста Сiмферополя, мiст обласного, республiканського в Автономнiй Республiцi Крим значення) рад;

• голiв постiйних комiсiй з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської мiських рад (у разi коли вони працюють у радi на постiйнiй основI).

При цьому звертаємо увагу, що наведений перелiк може змiнюватися Нацiональним агентством залежно вiд результатiв монiторингу стану корупцiї. Вiдтак, для з’ясування актуального перелiку слiд звертатися до офiцiйного сайту Нацiонального агентства.

6. Як заповнювати декларацiю, якщо член сiм’ї вiдмовляє у наданнi необхiдної для декларування iнформацiї суб’єкту декларування?

Якщо член сiм’ї суб’єкта декларування вiдмовив йому у наданнi всiєї або частини iнформацiї, що повинна бути вiдображена в декларацiї, i при цьому самому суб’єкту декларування ця iнформацiя не вiдома, вiн обирає у вiдповiдних полях електронної форми декларацiї помiтку «Член сiм’ї не надав iнформацiї». Якщо член сiм’ї вiдмовився надати таку iнформацiю, але ця iнформацiя вiдома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офiцiйних джерел (наприклад, правовстановлюючi документи, вiдповiднi державнi реєстри), то суб’єкт декларування повинен вiдобразити у декларацiї всю вiдому йому iнформацiю.

Якщо члену сiм’ї вiдповiдна iнформацiя не вiдома i вона не може бути ним отримана iз офiцiйних джерел (наприклад, правовстановлюючi документи, вiдповiднi державнi реєстри), то у вiдповiдних полях електронної форми декларацiї слiд обрати помiтку «Не вiдомо» (якщо така помiтка доступна у вiдповiдному полi згiдно з Технiчними вимогами до полiв форми декларацiї осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, що затверджуються Нацiональним агентством).

7. Як вiдображати в декларацiї iнформацiю щодо об’єктiв, якi перебувають у спiльнiй власностi?

У випадку спiльної сумiсної власностi, яка не передбачає видiлення часток: у роздiлах декларацiї, де зазначається спiльна власнiсть на майно, при додаваннi нового об’єкта в полi «Тип права» слiд обрати варiант «Спiльна власнiсть», а в полi «Частка власностi» слiд обрати помiтку «Не застосовується». Як i в iнших полях, ця можливiсть обрання тiєї чи iншої помiтки (кнопки) з’являється пiсля натискання на вiдповiдному полi.

У випадку ж спiльної часткової власностi, пiсля вибору типу права «Спiльна власнiсть» необхiдно вказати частку власностi кожного iз спiввласникiв у вiдповiдному полi.

8. Чи потрiбно повторно зазначати данi про себе як спiввласника майна при заповненнi роздiлу декларацiї щодо членiв своєї сiм’ї, якщо вже навiв свої та їхнi данi як спiввласникiв при заповненнi роздiлу декларацiї щодо себе?

Якщо об’єкт декларування (нерухоме майно, транспортний засiб тощо) перебуває у спiльнiй власностi суб’єкта декларування та членiв його сiм’ї, то такий об’єкт зазначається у вiдповiдному роздiлi форми декларацiї лише один раз. Тобто, якщо новий об’єкт був доданий у формi декларацiї як такий, що стосується суб’єкта декларування, i при цьому було зазначено, що член сiм’ї є спiввласником цього об’єкта, то цей об’єкт не слiд повторно вiдображати як об’єкт, що стосується члена сiм’ї.

Аналогiчно слiд заповнювати декларацiю у випадку, коли йдеться про майно члена сiм’ї, спiввласником якого є iнший (крiм суб’єкта декларування) член сiм’ї, тобто не дублюючи вiдомостi про таке майно при заповненнi iнформацiї щодо iнших членiв сiм’ї.

Це правило не застосовується, якщо член сiм’ї має стосовно об’єкта декларування права iншi, нiж власнiсть (наприклад, право користування).

Приклади:

1. Якщо квартира належить суб’єкту декларування та члену його сiм’ї з часткою спiввласностi кожного у 50%, то об’єкт додається в декларацiю один раз як об’єкт нерухомостi, що стосується суб’єкта декларування, iз зазначенням вiдповiдних часток спiввласностi, i не додається як об’єкт, що стосується члена сiм’ї — спiввласника.

2. Суб’єкт декларування є власником 1/10 об’єкта комерцiйної нерухомостi (наприклад, офiсу), решта (9/10) належить третiй особi (фiзичнiй або юридичнiй), яка не є членом сiм’ї цього суб’єкта декларування. При цьому одна iз зазначених часток (1/10 або 9/10) була передана в користування члену сiм’ї суб’єкта декларування. У цьому випадку iнформацiя про такий об’єкт нерухомостi повинна бути зазначена в декларацiї двiчi: вперше, як об’єкт нерухомостi, що стосується суб’єкта декларування (iз зазначенням його частки та даних про спiввласника i його частку власностI); вдруге, як об’єкт нерухомостi, що стосується члена сiм’ї суб’єкта декларування (iз зазначенням того, що об’єкт перебуває на правi користування у члена сiм’ї, i вказанням даних про третю особу — власника майна, яке було передано в користування).

9. Якщо спiввласник майна (крiм члена сiм’ї) вiдмовляється надати iнформацiю, необхiдну для заповнення декларацiї, яким чином вiдобразити це в декларацiї?

Якщо третя особа (наприклад, спiввласник об’єкта декларування, який не є членом сiм’ї суб’єкта декларування) вiдмовила суб’єкту декларування або члену його сiм’ї у наданнi iнформацiї, що повинна бути вiдображена в декларацiї, то суб’єкт декларування вiдображає у декларацiї ту iнформацiю, яка йому вiдома, а щодо решти обирає у вiдповiдних полях електронної форми декларацiї помiтку «Не вiдомо».

10. Якщо майно перебуває у спiввласностi, що мається на увазi пiд вартiстю майна — вартiсть всього об’єкта чи частки суб’єкта декларування (члена сiм’ї) у спiльнiй власностi на майно?

Якщо об’єкт перебуває у спiльнiй сумiснiй (тобто без подiлу на частки) власностi суб’єкта декларування та/або членiв його сiм’ї, то зазначається вартiсть всього об’єкта декларування. Якщо об’єкт перебуває у спiльнiй частковiй власностi суб’єкта декларування та/або членiв його сiм’ї, то зазначається сумарна вартiсть вiдповiдних часток у власностi на об’єкт, якi належать суб’єкту декларування та/або члену його сiм’ї, якщо останнiй надав таку iнформацiю або якщо вона вiдома суб’єкту декларування. Наприклад, якщо частка 1/4 об’єкта нерухомостi належить суб’єкту декларування, 1/2 об’єкта належить члену сiм’ї суб’єкта декларування, а решта (1/4) належить третiй особi (яка не є суб’єктом декларування або членом його сiм’ї), то в декларацiї зазначається вартiсть частки 3/4 в об’єктi декларування, що належить суб’єкту декларування та члену його сiм’ї.

11. Чи слiд декларувати майно, якщо суб’єкт декларування користувався ним упродовж року, але станом на 31 грудня вже не користується?

Бiльшiсть об’єктiв декларування (а саме: нерухомiсть, об’єкти незавершеного будiвництва, цiнне рухоме майно, транспортнi засоби, цiннi папери, корпоративнi права, юридичнi особи, кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сiм’ї, нематерiальнi активи, грошовi активи, фiнансовi зобов’язання, членство в громадських об’єднаннях або входження до їхнiх органiв) декларується вiдповiдно до їх наявностi станом на останнiй день звiтного перiоду. Наприклад, при поданнi щорiчної декларацiї, якщо зазначенi об’єкти станом на 31 грудня попереднього року не перебувають у володiннi, користуваннi або власностi (для рiзних об’єктiв передбачено рiзнi права — див. вiдповiднi роздiли декларацiї) суб’єкта декларування або членiв його сiм’ї, то вони не повиннi вiдображатися в декларацiї, навiть якщо вони перебували на такому правi упродовж певного часу у звiтному перiодi.

Водночас щодо деяких об’єктiв Закон передбачає їх декларування незалежно вiд наявностi станом на останнiй день звiтного перiоду. Це стосується доходiв, у тому числi подарункiв, якi були отриманi (нарахованI) у звiтному перiодi, видаткiв та правочинiв, вчинених у звiтному перiодi, посади чи роботи, що виконувалися за сумiсництвом. Наприклад, Закон зобов’язує декларувати видатки та всi правочини, вчиненi у звiтному перiодi, на пiдставi яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власностi, володiння чи користування, у тому числi спiльної власностi, на нерухоме або рухоме майно, нематерiальнi та iншi активи, а також виникають фiнансовi зобов’язання. Такi вiдомостi зазначаються у разi, якщо розмiр вiдповiдного видатку (вартiсть предмета правочину) перевищував 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року. Зазначенi видатки та правочини вiдображаються незалежно вiд того, чи залишається предмет, який був придбаний (набутий) внаслiдок вiдповiдного видатку чи правочину, у суб’єкта декларування станом на кiнець звiтного перiоду.

12. Що розумiється пiд iншими правами користування?

Закон передбачає обов’язок зазначати в декларацiї окремi об’єкти, якi належать суб’єкту декларування або члену його сiм’ї на правi користування. Такими правами користування можуть бути: оренда, сервiтути, право користування земельною дiлянкою для сiльськогосподарських потреб (емфiтевзис), право забудови земельної дiлянки (суперфiцiй), утримання, застава, користування на пiдставi довiреностi, у тому числi генеральної довiреностi, iншi права, передбаченi законом. Визначення зазначених категорiй наведено у Цивiльному кодексi України.

13. Якими є правила зазначення вартостi об’єктiв декларування в декларацiї?

За загальним правилом iнформацiя про вартiсть вiдповiдного майна повинна вказуватись на дату набуття права власностi на нього (як зазначено в документi, на пiдставi якого було набуто право власностI) у грошовiй одиницi України або на дату набуття майна у володiння чи користування, якщо не йдеться про власнiсть. При цьому вартiсть об’єктiв декларування, що перебувають у володiннi чи користуваннi суб’єкта декларування або члена його сiм’ї, зазначається у випадку, якщо вона вiдома суб’єкту декларування або повинна була стати вiдомою внаслiдок вчинення вiдповiдного правочину.

Правила вiдображення в декларацiї вартостi майна мають особливостi залежно вiд типу майна:

- для об’єктiв нерухомостi зазначається як вартiсть на дату набуття об’єкта у власнiсть, володiння або користування, так i вартiсть вiдповiдно до останньої проведеної оцiнки. Якщо вартiсть на дату набуття об’єкта на певному правi не вiдома суб’єкту декларування i вона не може бути визначена на пiдставi правовстановлюючих документiв, при заповненнi вiдповiдного поля декларацiї про вартiсть майна слiд обрати помiтку «Не вiдомо». Те саме стосується поля декларацiї про вартiсть майна за останньою грошовою оцiнкою — якщо така оцiнка не проводилась чи її результати невiдомi суб’єкту декларування, при заповненнi вiдповiдного поля слiд обрати помiтку «Не вiдомо»;

- вартiсть цiнного рухомого майна вiдображається станом на дату його набуття у власнiсть, володiння або користування;

- вартiсть транспортних засобiв вiдображається станом на дату його набуття у власнiсть, володiння або користування;

- вартiсть цiнних паперiв вiдображається вiдповiдно до їх номiнальної вартостi;

- вартiсть корпоративних прав вiдображається у грошовому вираженнi станом на дату їх набуття або — якщо проводилася грошова оцiнка таких прав i результати оцiнки вiдомi суб’єкту декларування — вiдповiдно до результатiв такої оцiнки;

- вартiсть подарункiв у формi, iншiй нiж грошова, вiдображається станом на дату їх отримання суб’єктом декларування або членом його сiм’ї;

- вартiсть нематерiальних активiв вiдображається станом на дату виникнення права власностi на такий актив.

14. Що означає в декларацiї тип права «Власником є третя особа, але суб’єкт декларування або член його сiм’ї отримує чи має право на отримання доходу вiд такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через iнших фiзичних або юридичних осiб) вчиняти щодо такого об’єкта дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження ним»?

Згiдно з частиною третьою статтi 46 Закону, у декларацiї необхiдно зазначати об’єкти декларування, передбаченi пунктами 2–8 частини першої цiєї статтi, «бенефiцiарним власником» яких є суб’єкт декларування або член його сiм’ї. Таким чином, законодавець намагався охопити майно, яке формально не належить суб’єкту декларування (члену його сiм’ї), але фактично ним контролюється. При цьому вимога декларувати такi об’єкти поширюється лише на декларацiї службових осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище, а також суб’єктiв декларування, якi займають посади, пов’язанi з високим рiвнем корупцiйних ризикiв, вiдповiдно до статтi 50 Закону.

Вiдповiдно до частини третьої статтi 46 Закону, йдеться про об’єкти права власностi третьої особи, яким властива принаймнi одна з таких характеристик:

1) суб’єкт декларування або член його сiм’ї отримує чи має право на отримання доходу вiд такого об’єкта;

2) суб’єкт декларування або член його сiм’ї може прямо чи опосередковано (через iнших фiзичних або юридичних осiб) вчиняти щодо такого об’єкта дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження ним.

1. Для цiлей декларування пiд отриманням (або правом на отримання) доходу вiд майна, власником якого є третя особа, слiд розумiти ситуацiї, коли наявна сукупнiсть таких ознак:

- суб’єкт декларування або член його сiм’ї є безпосереднiм отримувачем доходу (можливого доходу) вiд майна, власником якого є третя особа;

- суб’єкт декларування або член його сiм’ї мають право розпоряджатись у повному обсязi, на власний розсуд доходом (можливим доходом) вiд майна, власником якого є третя особа.

За наявностi права отримання можливого доходу суб’єктом декларування чи членом його сiм’ї вiд об’єкта права власностi третьої особи, суб’єкт декларування повинен вказати такий об’єкт та його власника у вiдповiдному роздiлi декларацiї залежно вiд типу майна (об’єкти нерухомостi, цiннi рухомi речi, транспортнi засоби тощо).

Приклад: Третя особа купує акцiї пiдприємства-емiтента iз зазначенням у вiдповiдному правочинi суб’єкта декларування (члена його сiм’ї) як отримувача права на можливий дохiд (залежно вiд результатiв господарської дiяльностi пiдприємства) у виглядi дивiдендiв вiд цього об’єкта власностi.

У разi фактичного отримання доходу протягом звiтного перiоду вiд такого майна, суб’єкт декларування додатково зобов’язаний зазначити це у роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки», вiдобразивши отримання такого доходу на правi власностi (тобто обравши у формi декларацiї у полi «Тип права» варiант «Власнiсть»).

Приклад: Третя особа здає в оренду об’єкт нерухомостi iз зазначенням суб’єкта декларування (члена його сiм’ї) як отримувача орендної плати (доходу) вiд користування цим об’єктом.

Водночас слiд звернути увагу на те, що коли суб’єкт декларування або член його сiм’ї є «бенефiцiарним власником» як майна третьої особи, так i доходу (можливого доходу) вiд такого майна, вiдомостi про це подаються суб’єктом декларування як у роздiлi про вiдповiдне майно, так i в роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки» iз зазначенням, що таке майно (дохiд) належить на правi власностi iншiй особi, але суб’єкт декларування або член його сiм’ї є його бенефiцiаром. Для цього у вiдповiдному роздiлi декларацiї у полi «Тип права» слiд обрати варiант «Власником є третя особа, але суб’єкт декларування або член його сiм’ї отримує чи має право на отримання доходу вiд такого об’єкта або може прямо чи опосередковано (через iнших фiзичних або юридичних осiб) вчиняти щодо такого об’єкта дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження ним».

2. Незалежно вiд отримання (права на отримання) доходу вiд майна, власником якого є третя особа, суб’єкт декларування повинен вiдобразити у декларацiй майно, щодо якого вiн чи член його сiм’ї може вчиняти дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження ним. Такi дiї можуть вчинятися як безпосередньо, так i через iнших фiзичних чи юридичних осiб.

Йдеться про ситуацiї, коли суб’єкт декларування (член його сiм’ї) контролює певне майно через неформалiзоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливостi визначення долi цього майна.

Приклади:

- третя особа придбала транспортний засiб за кошти суб’єкта декларування. При цьому, хоча транспортний засiб i перебуває у власностi третьої особи, але суб’єкт декларування має можливiсть користуватися ним на власний розсуд або вказати третiй особi продати його у будь-який момент;

- третя особа є номiнальним (довiрчим) власником майна i володiє майном в iнтересах (на користь) суб’єкта декларування або члена його сiм’ї, а також виконує юридично значимi дiї щодо такого майна лише на пiдставi вказiвок бенефiцiарного власника такого майна, тобто суб’єкта декларування або члена його сiм’ї.

Важливо зазначити, що можливiсть контролю над майном третьої особи має бути обґрунтованою, тобто виключати випадки, коли третя особа є реальним власником майна i дiє за власною волею (з власної iнiцiативи) в iнтересах суб’єкта декларування. При визначеннi того, чи є третя особа реальним власником слiд враховувати, зокрема, майновий стан такої особи, а саме чи могла вона придбати вiдповiдне майно, зважаючи на доходи та наявнi грошовi активи.

Приклад: Якщо батько суб’єкта декларування, який не проживає спiльно iз ним (тобто не є членом його сiм’ї в цiлях декларування), є реальним власником гаража i на прохання суб’єкта декларування або з власної iнiцiативи передає гараж у користування третiй особi або продає гараж, суб’єкт декларування не зазначає про це як про свою «бенефiцiарну власнiсть» вiдповiдно до частини третьої статтi 46 Закону.

3. Вiдомостi щодо об’єктiв права власностi третьої особи, вiд яких отримується дохiд (є право на отримання доходу) або щодо яких суб’єкт декларування або член його сiм’ї може вчиняти дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження, не зазначаються в декларацiї суб’єктом декларування у таких випадках:

1) об’єкт права власностi третьої особи (в тому числi члена сiм’ї суб’єкта декларування) перебуває у спiльнiй (частковiй або сумiснiй) власностi iз суб’єктом декларування або членом його сiм’ї i вже задекларований як такий. Наприклад, якщо майно перебуває у спiльнiй власностi суб’єкта декларування та його члена сiм’ї i при цьому суб’єкт декларування може вчиняти щодо такого майна дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження ним, то таке майно зазначається як об’єкт суб’єкта декларування, що належить йому на правi спiльної власностi iз зазначенням спiввласника — члена сiм’ї, i не зазначається як об’єкт, власником якого є третя особа, але суб’єкт декларування може прямо чи опосередковано (через iнших фiзичних або юридичних осiб) вчиняти щодо такого об’єкта дiї, тотожнi за змiстом здiйсненню права розпорядження ним;

2) вартiсть об’єкта менша порогу декларування, встановленого у пунктах 3, 7 та 8 частини першої статтi 46 Закону для вiдповiдних типiв майна;

3) об’єкт належить на правi власностi юридичнiй особi, кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) якої є суб’єкт декларування або член його сiм’ї, та головним призначенням такого об’єкта є використання у господарськiй дiяльностi такої юридичної особи (промислове обладнання, спецiальна технiка тощо) i ця юридична особа вже задекларована як така у вiдповiдному роздiлi декларацiї згiдно з пунктом 5-1 частини першої статтi 46 Закону;

4) суб’єкт декларування не є службовою особою, яка займає вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище, та не займає посаду, пов’язану з високим рiвнем корупцiйних ризикiв, вiдповiдно до статтi 50 Закону.

15. Як розрахувати порiг декларування для окремих об’єктiв декларування?

Вiдповiдно до статтi 46 Закону, окремi об’єкти декларування зазначаються в декларацiї, лише якщо їхня вартiсть (розмiр) перевищує суму, що становить еквiвалент певної кiлькостi мiнiмальних заробiтних плат у мiсячному розмiрi. Наприклад, цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв) зазначається, якщо його вартiсть перевищує 100 МЗП; грошовi активи зазначаються, якщо їхня сукупна вартiсть перевищує 50 МЗП; видатки зазначаються, якщо розмiр видатку перевищує 50 МЗП.

При цьому розмiр мiнiмальної заробiтної плати визначається станом на 1 сiчня звiтного року. У цiлях вирахування розмiру МЗП, пiд звiтним роком розумiється рiк, який охоплений декларацiєю. Наприклад, для щорiчної декларацiї, що подається в 2016 роцi, застосовується розмiр МЗП станом на 1 сiчня 2015 року (1218 грн.); для щорiчної декларацiї, що подається в 2017 роцi, — станом на 1 сiчня 2016 року (1378 грн.). Якщо декларацiя охоплює попереднiй рiк, а також частину року, у якому подається декларацiя (наприклад, декларацiя особи, яка припиняє дiяльнiсть, пов’язану з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, що подається до подання щорiчної декларацiї, тобто до 1 квiтня), то застосовується розмiр МЗП станом на 1 сiчня попереднього року.

16. Чи можна подати виправлену декларацiю або iншим чином виправити iнформацiю, зазначену в декларацiї?

Згiдно з частиною четвертою статтi 45 Закону, суб’єкт декларування має право подати, за власною iнiцiативою, виправлену версiю своєї декларацiї упродовж семи календарних днiв пiсля дня подання вiдповiдної декларацiї. Для цього немає необхiдностi звертатися до Нацiонального агентства. Наприклад, якщо декларацiя була подана 31 березня (у будь-який час доби), то в суб’єкта декларування є можливiсть подати виправлену декларацiю до кiнця дня 7 квiтня (тобто до 00 годин 00 хвилин 8 квiтня). Для цього слiд натиснути на кнопку «Подати виправлену декларацiю», яка є видимою упродовж зазначеного строку у персональному електронному кабiнетi суб’єкта декларування бiля вiдповiдної декларацiї. При цьому суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацiю упродовж цього термiну лише один раз.

Якщо пiсля спливання 7-денного строку або якщо виправлена декларацiя вже була подана, упродовж зазначеного строку суб’єкт декларування виявить неповнi чи неправильнi вiдомостi в поданiй ним декларацiї (або у виправленiй декларацiї), вiн повiдомляє про це Нацiональне агентство через персональний електронний кабiнет та подає виправлену декларацiю згiдно з рiшенням уповноваженої особи Нацiонального агентства. При цьому уповноважена особа визначає строк, який надається для подання такої виправленої декларацiї.

Крiм того, у разi притягнення суб’єкта декларування до вiдповiдальностi за неподання, несвоєчасне подання декларацiї або в разi виявлення у нiй недостовiрних вiдомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати вiдповiдну декларацiю або виправлену декларацiю з достовiрними вiдомостями у строк, визначений уповноваженою особою Нацiонального агентства. При цьому суб’єкт декларування повинен подати виправлену декларацiю у разi виявлення у нiй недостовiрних вiдомостей, навiть якщо його не було притягнено до вiдповiдальностi за подання таких вiдомостей.

17. Яким є порядок перевiрки факту подання та своєчасностi подання декларацiї?

Згiдно iз статтею 49 Закону, державнi органи, органи влади Автономної Республiки Крим, органи мiсцевого самоврядування, а також юридичнi особи публiчного права зобов’язанi перевiряти факт подання суб’єктами декларування, якi в них працюють (працювали), вiдповiдно до цього Закону декларацiй та повiдомляти Нацiональне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацiй у визначеному ним порядку. Порядок здiйснення такого контролю та порядок iнформування Нацiонального агентства про виявленi факти неподання або несвоєчасного подання декларацiй визначається Нацiональним агентством.

Якщо за результатами контролю встановлено, що суб’єкт декларування не подав декларацiю, Нацiональне агентство письмово повiдомляє такого суб’єкта про факт неподання декларацiї, i суб’єкт декларування повинен протягом десяти днiв з дня отримання такого повiдомлення подати декларацiю в порядку, визначеному частиною першою статтi 45 цього Закону.

Одночасно Нацiональне агентство письмово повiдомляє про факт неподання декларацiї керiвнику державного органу, органу влади Автономної Республiки Крим, органу мiсцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публiчного права, в якому працює вiдповiдний суб’єкт декларування, та спецiально уповноваженим суб’єктам у сферi протидiї корупцiї.

Слiд пам’ятати, що за несвоєчасне подання без поважних причин декларацiї передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть вiдповiдно достаттi 172-6 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення , а за умисне неподання декларацiї — кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно iз статтею 366-1 Кримiнального кодексу України .

Інформацiя про суб’єкта декларування та членiв його сiм’ї

18. Станом на яку дату зазначається iнформацiя про мiсце роботи та посаду суб’єкта декларування, а також те, чи належить суб’єкт декларування до осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище вiдповiдно до статтi 50 Закону, а також чи належить його посада до посад, пов’язаних з високим рiвнем корупцiйних ризикiв?

За загальним правилом, iнформацiя у декларацiї зазначається станом на останнiй день звiтного перiоду. Це стосується також вiдомостей про мiсце роботи та посаду суб’єкта декларування, а також те, чи належить суб’єкт декларування до осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище вiдповiдно до статтi 50 Закону, або чи належить його посада до посад, пов’язаних з високим рiвнем корупцiйних ризикiв.

Це правило не поширюється на осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище станом на день початку роботи системи подання та оприлюднення декларацiй в 2016 роцi, — такi суб’єкти декларування зазначають своє мiсце роботи, посаду, належнiсть до осiб, якi займають вiдповiдальне та особливо вiдповiдальне становище, а також до посад, пов’язаних з високим рiвнем корупцiйних ризикiв, станом на день початку роботи системи в 2016 роцi. Це випливає з абзацу третього пункту другого Роздiлу XIII «Прикiнцевi положення» Закону.

19. Хто належить до членiв сiм’ї суб’єкта декларування?

Вiдповiдно до статтi 1 Закону, членами сiм’ї суб’єкта декларування вважаються:

1) особа, яка перебуває у шлюбi iз суб’єктом декларування (чоловiк/дружина), незалежно вiд їх спiльного проживання. Це означає, що членом сiм’ї суб’єкта декларування є його чоловiк/дружина, якщо шлюб мiж ними офiцiйно не розiрвано (навiть якщо особи спiльно не проживають, не пов’язанi спiльним побутом тощо);

2) у випадку наявностi сукупностi таких ознак як спiльне проживання, пов’язанiсть спiльним побутом та наявнiсть взаємних прав та обов’язкiв (крiм осiб, взаємнi права та обов’язки яких не мають характеру сiмейних) iз суб’єктом декларування, членами його сiм’ї є також його:

дiти, у тому числi повнолiтнi;

батьки, особи, якi перебувають пiд опiкою i пiклуванням;

будь-якi iншi особи, у тому числi особи, якi спiльно проживають iз суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбi.

Усi iншi особи, за вiдсутностi хоча б однiєї iз вказаних ознак для цiлей декларування не вважаються членами сiм’ї суб’єкта декларування (наприклад, особи, якi за вiдсутностi вказаних ознак спiльно орендують (користуються) житлом, проживаючи в однiй квартирi, кiмнатi у гуртожитку, готелi тощо).

Слiд також звернути увагу на те, що в декларацiю включається iнформацiя про членiв сiм’ї станом на останнiй день звiтного перiоду. Наприклад, якщо упродовж звiтного перiоду — незалежно вiд тривалостi — особа спiльно проживала iз суб’єктом декларування, була пов’язана з ним спiльним побутом та мала взаємнi права та обов’язки, але таке спiльне проживання було припинено станом на останнiй день звiтного перiоду (наприклад, 31 грудня для щорiчної декларацiї), то особа не вважається членом сiм’ї суб’єкта декларування й iнформацiя про неї в декларацiї не вiдображається.

20. Як визначати спiльне проживання суб’єкта декларування з iншою особою за вiдсутностi офiцiйно зареєстрованого шлюбу, якщо цей факт може бути встановлено лише за рiшенням суду?

Закон не передбачає обов’язку суб’єкта декларування звертатися до суду для встановлення факту спiльного проживання. Водночас, зважаючи на змiст абзацу п’ятнадцятого частини першої статтi 1 Закону, для цiлей декларування для того, щоб особа вважалася членом сiм’ї суб’єкта декларування, вона повинна проживати спiльно iз суб’єктом декларування станом на останнiй день звiтного перiоду (незалежно вiд тривалостi такого проживання), а також одночасно бути пов’язаною спiльним побутом та взаємними правами i обов’язками iз суб’єктом декларування. Це не стосується дружини/чоловiка суб’єкта декларування, якi є членами сiм’ї незалежно вiд наявностi зазначених ознак, а також осiб, якi спiльно проживають, пов’язанi спiльним побутом, але взаємнi права i обов’язки яких не мають характеру сiмейних (наприклад, у випадку спiльної оренди квартири, кiмнати в гуртожитку тощо).

21. У декларацiї необхiдно зазначити «мiсце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Нацiональним агентством може бути надiслано кореспонденцiю». Чи можна вказати абонентську скриньку поштового вiддiлення як адресу для надсилання кореспонденцiї?

Суб’єкт декларування може вказати абонентську поштову скриньку як поштову адресу, на яку Нацiональним агентством може бути надiслано йому кореспонденцiю.

Зважаючи на пункт 2 , пункти 43 та 93 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 05.03.2009 № 270 , поштовою адресою є адреса вiдправника та адресата, яка зазначена на поштовому вiдправленнi, бланку поштового переказу у спецiально призначеному для цього мiсцi. При цьому, з використанням абонентської поштової скриньки доставляються: простi поштовi вiдправлення; повiдомлення про надходження поштових вiдправлень, якi пiдлягають видачi в об’єктi поштового зв’язку, поштових переказiв; повторнi повiдомлення про надходження рекомендованих поштових вiдправлень; перiодичнi друкованi видання.

Одночасно звертаємо увагу, що для обрання такого способу отримання кореспонденцiї в електроннiй формi декларацiї слiд:

1) у вiдповiдному полi вказати iндекс вiддiлення зв’язку, у якому вiдкрито абонентську скриньку;

2) зазначити вiдповiдний населений пункт;

3) у полi «Вулиця» обрати помiтку «Не застосовується»;

4) у полi «Номер корпусу» зазначити номер абонентської скриньки у форматi «а/с №»;

5) в iнших полях блоку «Мiсце фактичного проживання або поштова адреса, на яку Нацiональне агентство з питань запобiгання корупцiї може надсилати кореспонденцiю суб’єкту декларування» обрати помiтку «Не застосовується».

Об’єкти нерухомостi

22. Яким чином заповнити поле для вводу дати набуття прав на об’єкт нерухомостi, якщо суб’єкт декларування не пам’ятає точну дату набуття таких прав?

Якщо суб’єкт декларування або член його сiм’ї не пам’ятає точну дату набуття прав на майно i при цьому правовстановлюючi документи вiдсутнi, а встановити цю дату з iнших офiцiйних джерел неможливо, суб’єкт декларування може зазначити в якостi такої дати перше число вiдповiдного мiсяця або 1 сiчня вiдповiдного року.

23. Якщо вiдсутнi правовстановлюючi документи та данi про вартiсть майна на дату набуття його у власнiсть, чи потрiбно суб’єкту декларування за власний кошт проводити оцiнку майна?

Закон не вимагає вiд суб’єкта декларування проводити оцiнку майна з метою заповнення декларацiї. У випадку, коли правовстановлюючi документи вiдсутнi, а оцiнка майна не проводилась чи її результати невiдомi суб’єкту декларування, при заповненнi вiдповiдного поля декларацiї про вартiсть майна слiд позначати «Не вiдомо» (обрати вiдповiдну помiтку у зазначеному полI).

24. Як у декларацiї вказувати вартiсть об’єкта нерухомостi у нацiональнiй валютi, якщо у документах вказана вартiсть у радянських або українських карбованцях?

Якщо iз правовстановлюючих документiв встановити вартiсть майна у грошовiй одиницi України неможливо (зокрема, якщо вартiсть вказана в радянських або українських карбованцях), а оцiнка такого майна не проводилась чи її результати невiдомi суб’єкту декларування, при заповненнi вiдповiдного поля декларацiї про вартiсть майна слiд позначити «Не вiдомо» (обрати вiдповiдну помiтку у зазначеному полI).

25. Чи потрiбно декларувати участь в ОСББ i спiльну власнiсть членiв ОСББ на об’єкти нерухомостi iз зазначенням даних про спiввласникiв?

Суб’єкт декларування не зобов’язаний декларувати членство в об’єднаннi спiввласникiв багатоквартирного будинку (ОСББ), оскiльки дiяльнiсть таких об’єднань не належить до сфери дiї Закону України «Про громадськi об’єднання» i регулюється спецiальним Законом України «Про об’єднання спiввласникiв багатоквартирного будинку» (див. також роз’яснення в роздiлi щодо членства в громадських об’єднаннях). Крiм того, оскiльки уся власнiсть ОСББ є спiльною власнiстю спiввласникiв багатоквартирного будинку i не видiляється в натурi щодо кожного з членiв ОСББ, такi об’єкти спiльної власностi (наприклад, теплопункти, лiфти, сходи тощо) також не зазначаються в декларацiї.

26. Станом на яку дату у декларацiї зазначаються вiдомостi про об’єкти нерухомостi — на 31 грудня звiтного року чи дату заповнення декларацiї? Як бути у разi, коли в перiод з 31 грудня звiтного року до моменту заповнення декларацiї мало мiсце вiдчуження нерухомого майна?

Вiдповiдно до вимог Закону суб’єкт декларування повинен задекларувати усi об’єкти нерухомостi незалежно вiд їх вартостi, що належать йому на правi власностi, знаходяться у нього на правi оренди чи iншого права користування станом на останнiй день звiтного перiоду (31 грудня звiтного року для щорiчної декларацiї). При цьому дата набуття вказується вiдповiдно до документiв, на пiдставi яких було набуто право на вiдповiдне майно. Якщо об’єкт нерухомостi був вiдчужений пiсля кiнця звiтного перiоду, до чи пiсля подання декларацiї, то iнформацiю про це слiд буде вiдобразити у наступнiй декларацiї, яка охопить вiдповiдний перiод (див. також вище роз’яснення щодо звiтного перiоду для рiзних типiв декларацiй).

27. Яким чином вiдобразити в декларацiї ситуацiю, коли суб’єкт декларування орендує (використовує) кiмнату у будинку вiдпочинку чи готелi? При цьому вартiсть такої кiмнати не визначена або не вiдома суб’єкту декларування.

Вiдповiдно до частини п’ятої статтi 46 Закону, вартiсть об’єкта нерухомостi, що перебуває у користуваннi суб’єкта декларування або членiв його сiм’ї, зазначається у випадку, якщо вона вiдома суб’єкту декларування (члену його сiм’ї) або повинна була стати вiдомою внаслiдок вчинення вiдповiдного правочину. Вартiсть об’єкта повинна була стати вiдомою суб’єкту декларування (члену його сiм’ї), якщо, наприклад, вона зазначена в договорi оренди вiдповiдного майна.

При цьому слiд пам’ятати, що йдеться саме про вартiсть об’єкта, а не вартiсть користування ним. Видатки, пов’язанi з користуванням об’єктом декларування (наприклад, плата за оренду кiмнати в будинку вiдпочинку чи готелI), повиннi бути вiдображенi у роздiлi декларацiї «Видатки та правочини», якщо вiдповiдний видаток перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року.

Об’єкти незавершеного будiвництва

28. Яким чином у щорiчнiй декларацiї, наприклад, за 2015 рiк вiдображати нерухомiсть, якщо вона будувалась за кошти, витраченi в попереднi роки i на початку 2015 (незавершене будiвництво), а в серединi 2015 року була прийнята в експлуатацiю та зареєстрована? Яким чином визначати вартiсть такої нерухомостi?

Вiдповiдно до вимог Закону усi об’єкти нерухомостi, набутi у власнiсть станом на 31 грудня звiтного року, повиннi бути зазначенi у вiдповiднiй щорiчнiй декларацiї. Таким чином, якщо будiвництво об’єкта нерухомостi завершилося у звiтному перiодi, на об’єкт оформленi документи про право власностi i вiн прийнятий в експлуатацiю, такий об’єкт повинен бути задекларований у роздiлi декларацiї «Об’єкти нерухомостi». При цьому вартiсть такого об’єкта визначається на пiдставi правовстановлюючих документiв (наприклад, договiр купiвлi-продажу, iпотеки тощо) або останньої проведеної оцiнки, якщо така оцiнка проводилась (див. роз’яснення до вiдповiдного роздiлу). Якщо правовстановлюючi документи не мiстять вiдомостей щодо вартостi об’єкта або його оцiнка не проводилась чи її результати не вiдомi суб’єкту декларування (члену його сiм’ї) при заповненнi вiдповiдного поля декларацiї про вартiсть майна слiд обрати помiтку «Не вiдомо».

При цьому слiд пам’ятати, що вiдповiдно до пункту 2-1 частини першої статтi 46 Закону у роздiлi «Об’єкти незавершеного будiвництва» у декларацiї зазначаються: об’єкти незавершеного будiвництва; об’єкти, не прийнятi в експлуатацiю; об’єкти, право власностi на якi не зареєстроване в установленому законом порядку. Вiдповiдно, в цьому роздiлi декларацiї не зазначаються об’єкти, якi мають одночасно всi такi характеристики: будiвництво об’єкта завершено, вiн прийнятий в експлуатацiю i право власностi на нього зареєстровано в установленому законом порядку.

29. Яким чином оцiнити об’єкт незавершеного будiвництва i як визначити дату його набуття у власнiсть, володiння чи користування?

Вiдповiдно до вимог Закону, iнформацiя про вартiсть об’єкта незавершеного будiвництва та дату його набуття у власнiсть (володiння чи користування) в декларацiї не зазначається. Зазначається лише iнформацiя про:

- вид об’єкта (житловий будинок, офiс, гараж тощо);

- загальну площу об’єкта (якщо вiдома);

- реєстрацiйний номер (якщо вiдомий i якщо застосовується);

- мiсцезнаходження об’єкта;

- зв’язок iз суб’єктом декларування або членом його сiм’ї;

- власника або користувача земельної дiлянки, на якiй здiйснюється (здiйснювалося) будiвництво об’єкта.

30. Що потрiбно зазначати в декларацiї, якщо на кiнець звiтного перiоду нерухоме майно (будинок), яке є власнiстю суб’єкта декларування або члена його сiм’ї, перебуває в стадiї перебудови? Якщо на однiй i тiй самiй земельнiй дiлянцi, де розташований будинок, суб’єкт декларування розпочав будiвництво iншого будинку i з знесенням попереднього або без такого?

У декларацiї суб’єкт декларування повинен зазначати актуальну iнформацiю щодо кожного об’єкта нерухомостi (житловий будинок, квартира, офiс, садовий (дачний) будинок, гараж тощо), який станом на кiнець звiтного перiоду (у випадку щорiчної декларацiї це 31 грудня звiтного року) перебуває на правi власностi у нього або члена його сiм’ї, введений в експлуатацiю i зареєстрований згiдно iзЗаконом України «Про державну реєстрацiю речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно.

При цьому можливi декiлька типiв ситуацiй:

Ситуацiя 1:суб’єкт декларування, член його сiм’ї розпочав перебудову будинку, яка не спричинила (не спричинить, якщо така перебудова не була завершена на кiнець звiтного перiоду) необхiднiсть реєстрацiї об’єкта нерухомого майна як нового.

У такому разi суб’єкт декларування вiдображає iнформацiю щодо вiдповiдного об’єкта, який належить йому, члену його сiм’ї на правi власностi у роздiлi декларацiї «Об’єкти нерухомостi», i не вiдображає в декларацiї вiдповiдне незавершене будiвництво, у тому числi, якщо така перебудова на кiнець звiтного перiоду не була завершена.

Ситуацiя 2:суб’єкт декларування, член його сiм’ї розпочав перебудову будинку шляхом знищення (знесення) цього об’єкта нерухомого майна або подiлу, об’єднання iз iншим об’єктом нерухомого майна чи видiлення з нього частки, результатом якої стало створення та реєстрацiя i введення в експлуатацiю на кiнець звiтного перiоду нового об’єкта (об’єктiв) нерухомого майна.

У такому разi суб’єкт декларування вiдображає iнформацiю щодо нового (нових) об’єкта (об’єктiв) нерухомого майна, якi належать йому, члену його сiм’ї на правi власностi у роздiлi декларацiї «Об’єкти нерухомостi». Якщо ж новий об’єкт на кiнець звiтного перiоду не був зареєстрований (введений в експлуатацiю), суб’єкт декларування вiдображає iнформацiю щодо об’єкта, данi про який мiстяться в Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно, у роздiлi декларацiї «Об’єкти нерухомостi», а iнформацiю щодо нового (нових) об’єкта (об’єктiв) нерухомого майна у роздiлi декларацiї «Об’єкти незавершеного будiвництва».

Ситуацiя 3: суб’єкт декларування, член його сiм’ї знищив (знiс) об’єкт нерухомого майна з подальшим скасуванням реєстрацiйного номера об’єкта нерухомого майна. При цьому побудова нового об’єкта (об’єктiв) нерухомого майна не була завершена на кiнець звiтного перiоду.

У такому разi суб’єкт декларування вiдображає iнформацiю лише у роздiлi декларацiї «Об’єкти незавершеного будiвництва». Якщо ж пiсля знищення (знесення) об’єкта нерухомого майна його реєстрацiйний номер не скасовувався, суб’єкт декларування вiдображає iнформацiю щодо об’єкта, данi про який мiстяться в Державному реєстрi речових прав на нерухоме майно, у роздiлi декларацiї «Об’єкти нерухомостi», а iнформацiю щодо нового об’єкта (об’єктiв) нерухомого майна у роздiлi декларацiї «Об’єкти незавершеного будiвництва».

Ситуацiя 4:суб’єкт декларування, член його сiм’ї розпочав будiвництво нового об’єкта на земельнiй дiлянцi, де вже розташований iнший належний йому, члену його сiм’ї об’єкт нерухомого майна, i при цьому новий об’єкт пiсля завершення його будiвництва слiд буде зареєструвати як окремий об’єкт.

У такому разi суб’єкт декларування вiдображає iнформацiю щодо зареєстрованого об’єкта нерухомого майна, який належить йому, члену його сiм’ї на правi власностi, у роздiлi декларацiї «Об’єкти нерухомостi», а щодо недобудованого об’єкта нерухомого майна у роздiлi декларацiї «Об’єкти незавершеного будiвництва».

Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)

31. Якi об’єкти належать до цiнного рухомого майна? Яким чином встановлюється його вартiсть (ринкова вартiсть, вартiсть пiд час придбання або в iнший спосiб)?

Пiд рухомим майном розумiються будь-якi матерiальнi об’єкти (речI), якi можуть бути перемiщеними без заподiяння їм шкоди (наприклад, ювелiрнi вироби, персональнi або домашнi електроннi пристрої, одяг, антикварiат, твори мистецтва, меблi тощо).

При цьому, в роздiлi декларацiї «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)» не зазначається таке майно: цiннi папери, корпоративнi права, готiвковi кошти, кошти на рахунках в банку чи iнших фiнансових установах, дорогоцiннi (банкiвськI) метали, подарунки у виглядi грошових коштiв. Цi об’єкти вiдображаються в iнших роздiлах декларацiї.

Якщо рухоме майно є одночасно подарунком, то воно декларується як у роздiлi «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)» (у разi перевищення встановленого порогу декларування), так i в роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки».

Вiдомостi про цiнну рухому рiч повиннi бути зазначенi в декларацiї, якщо її вартiсть перевищує встановлений Законом порiг декларування, а саме 100 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року (121 тис. 800 грн. у 2015 роцi, 137 тис. 800 грн. у 2016 роцI).

Вартiсть цiнної рухомої речi, що перебуває у власностi суб’єкта декларування або членiв його сiм’ї, зазначається у грошовiй одиницi України на дату набуття об’єкта у власнiсть, володiння або користування (як зазначено в документi, на пiдставi якого було набуто право власностi, якщо такий документ наявний).

Зазначення даних про вартiсть цiнного рухомого майна та дату його набуття не є обов’язковим, якщо права на таке майно були набутi до подання суб’єктом декларування першої декларацiї вiдповiдно до вимог Закону. У такому разi необхiдно додатково зазначити, чи було вiдповiдне майно набуто до початку перiоду здiйснення суб’єктом декларування дiяльностi з виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування або пiд час такого перiоду.

32. Яким чином слiд вiдображати у декларацiї кiлька цiнних рухомих речей (наприклад, ювелiрнi вироби), якi були придбанi одночасно й оформленi одним чеком? Яким чином у цьому разi враховується порiг декларування для цiнного рухомого майна? Як визначити вартiсть об’єкта, якщо вiн є частиною набору?

Порядок придбання цiнного рухомого майна не має значення для визначення порогу декларування — якщо вартiсть об’єкта (наприклад, ювелiрного виробу) становить суму, що перевищує 100 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року, то такий об’єкт повинен бути вiдображений в декларацiї. Вартiсть кожної цiнної рухомої речi вказується в декларацiї окремо, крiм випадкiв, коли цiннi рухомi речi становлять набiр (столовий сервiз, набiр меблiв, набiр ювелiрних прикрас тощо) i були придбанi одночасно.

33. У якому роздiлi декларацiї вiдображати цiнну рiч, яка є подарунком (наприклад, антикварiат, картина тощо)?

Якщо цiнне рухоме майно (крiм грошей) є одночасно подарунком, то в разi перевищення встановленого Законом порогу декларування у 100 МЗП воно декларується як у роздiлi «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)», так i в роздiлi декларацiї «Доходи, у тому числi подарунки». (Аналогiчний пiдхiд застосовується i щодо будь-якого iншого майна, яке одночасно є подарунком. Наприклад, подарунки у виглядi цiнних паперiв або транспортного засобу додатково декларується у роздiлах «Цiннi папери» та «Транспортнi засоби» вiдповiдно — див. також роз’яснення до роздiлу «Доходи, у тому числi подарунки»). Крiм того, цiнне майно, яке було набуто у звiтному перiодi як подарунок, слiд також вiдобразити в роздiлi «Видатки та правочини» як предмет «Іншого правочину», який не спричинив видаток (за умови, що вартiсть такого майна перевищує встановлений у цьому роздiлi порiг декларування у 50 МЗП).

Важливо пам’ятати, що в роздiлi «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)» такий об’єкт зазначається, лише якщо вiн перебуває у суб’єкта декларування або члена його сiм’ї на правi володiння, користування чи власностi станом на останнiй день звiтного перiоду. Тодi як у роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки» таке майно зазначається, якщо воно було отримано як подарунок упродовж звiтного перiоду, незалежно вiд того, чи залишилося воно у володiннi, користуваннi чи власностi суб’єкта декларування (члена сiм’ї) станом на останнiй день звiтного перiоду.

34. Чи слiд зазначати в декларацiї все наявне цiнне рухоме майно чи лише те, що було набуто у звiтному перiодi?

У декларацiї зазначається все цiнне рухоме майне, яке перебуває у суб’єкта декларування або члена його сiм’ї на правi володiння, користування чи власностi станом на останнiй день звiтного перiоду (наприклад, 31 грудня звiтного року для щорiчної декларацiї) i вартiсть якого перевищує визначений Законом порiг декларування.

Якщо майно було набуто у звiтному перiодi, але станом на останнiй день звiтного перiоду вже не перебуває у суб’єкта декларування або члена його сiм’ї на одному iз зазначених прав, то воно в декларацiї у роздiлi «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)» не зазначається. Але таке майно повинно бути зазначено в роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки», якщо йдеться про подарунок, а також в роздiлi «Видатки та правочини», якщо розмiр видатку на отримання майна (або предмет iншого правочину, наприклад, дарування) перевищував 50 МЗП.

При подачi першої декларацiї вiдповiдно до вимог Закону, суб’єкт декларування зазначає вiдомостi про все цiнне рухоме майно, в тому числi набуте до її подання. Суб’єкт декларування повинен зазначити вiдомостi про кожну цiнну рiч, вартiсть якої перевищує розмiр 100 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року (121 тис. 800 грн. у 2015 роцI), що належить йому або членам його сiм’ї на правi приватної власностi, у тому числi спiльної власностi, або перебуває в його чи їх володiннi або користуваннi незалежно вiд форми правочину, внаслiдок якого набуте таке право, станом на кiнець звiтного перiоду. При цьому вартiсть i дату набуття цiнного рухомого майна, яке було набуто до подання першої декларацiї в електроннiй формi, зазначати не обов’язково.

Цiнне рухоме майно — транспортнi засоби

35. Якi транспортнi засоби повиннi бути вiдображенi в декларацiї?

Для цiлей декларування пiд транспортними засобами розумiється широкий спектр засобiв, якi не обмежуються автотранспортними засобами, а включає iншi самохiднi машини i механiзми, а саме: легковi та вантажнi автомобiлi, автобуси, самохiднi машини, сконструйованi на шасi автомобiлiв, мотоцикли усiх типiв, марок i моделей, причепи, напiвпричепи, мотоколяски, iншi прирiвнянi до них транспортнi засоби та мопеди, сiльськогосподарська технiка, воднi та повiтрянi судна.

На вiдмiну вiд iншого цiнного рухомого майна, вiдомостi про транспортнi засоби та iншi самохiднi машини i механiзми зазначаються незалежно вiд їх вартостi.

36. Якщо транспортний засiб належить суб’єкту декларування на правi користування на пiдставi довiреностi, а iнформацiя про власника транспортного засобу йому не вiдома, то яким чином вiдобразити у декларацiї вiдомостi про власника майна?

Якщо суб’єкту декларування або члену його сiм’ї не вiдома iнформацiя про власника майна, яке перебуває в користуваннi суб’єкта декларування або члена його сiм’ї, а iз правовстановлюючих документiв встановити цi вiдомостi неможливо, то при заповненнi вiдповiдних полiв декларацiї слiд обрати помiтку «Не вiдомо». Винятком є лише поля «Прiзвище», «Ім’я» та «По батьковi (за наявностI)» власника такого майна, заповнення яких є обов’язковим.

Слiд також пам’ятати, що iнформацiю про власникiв транспортних засобiв можна отримати у вiдкритому Єдиному державному реєстрi Мiнiстерства внутрiшнiх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобiв та їх власникiв.

37. Яким чином вiдобразити в декларацiї ситуацiю, коли один i той же транспортний засiб перебуває у власностi суб’єкта декларування i на правi користування (наприклад, на пiдставi довiреностI) у члена його сiм’ї або навпаки?

Якщо транспортний засiб перебуває на правi власностi у суб’єкта декларування, то вiн зазначається як об’єкт такого суб’єкта декларування i не зазначається як об’єкт, що перебуває у члена сiм’ї на правi користування.

38. Яка iнформацiя зазначається у полi «Ідентифiкацiйний номер» у роздiлi декларацiї «Цiнне рухоме майно — транспортнi засоби»?

У цьому полi слiд зазначити iдентифiкацiйний номер транспортного засобу, якщо вiн наявний. Наприклад, для автомобiля слiд вказати iдентифiкацiйний номер (чи номери), вказанi у технiчному паспортi на транспортний засiб. Якщо номерiв декiлька, то вони всi зазначаються в цьому полi через кому.

Цiннi папери

39. Якi цiннi папери слiд декларувати у вiдповiдному роздiлi декларацiї?

Вiдповiдно до пункту 4 частини першої статтi 46 Закону, декларуються цiннi папери, що належать суб’єкту декларування або членам його сiм’ї. До цiнних паперiв належать:

- акцiї;

- борговi цiннi папери (облiгацiї пiдприємств, державнi облiгацiї України, облiгацiї мiсцевих позик, казначейськi зобов’язання України, ощаднi (депозитнI) сертифiкати, векселi, облiгацiї мiжнародних фiнансових органiзацiй, облiгацiї Фонду гарантування вкладiв фiзичних осiб);

- чеки;

- iнвестицiйнi сертифiкати;

- iпотечнi цiннi папери (iпотечнi облiгацiї, iпотечнi сертифiкати, заставнI);

- похiднi цiннi папери (деривативи);

- приватизацiйнi цiннi папери (ваучери тощо);

- товаророзпорядчi цiннi папери.

Цей перелiк не є вичерпним, у формi декларацiї можна обрати варiант «Інший вид» цiнних паперiв та зазначити, який саме.

При цьому цiннi папери не слiд декларувати в роздiлi «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)».

Зазначаються лише цiннi папери, що належать суб’єкту декларування або члену його сiм’ї на правi власностi. Якщо цiннi папери суб’єкта декларування або члена його сiм’ї переданi в управлiння iншiй особi, додатково зазначаються вiдомостi про таку особу.

40. У якому роздiлi декларацiї слiд вказувати акцiї, що належать суб’єкту декларування або члену його сiм’ї?

Акцiї зазначаються в роздiлi декларацiї «Цiннi папери» i не зазначаються в роздiлах «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)» та «Корпоративнi права».

Корпоративнi права

41. Якi об’єкти слiд декларувати в роздiлi «Корпоративнi права»?

У роздiлi «Корпоративнi права» зазначаються всi корпоративнi права, що належать суб’єкту декларування або члену його сiм’ї на правi власностi, крiм тих, що вже були зазначенi в роздiлi «Цiннi папери» (наприклад, акцiї). Такими правами можуть бути частки (паї) у статутному (складеному) капiталi чи в будь-якому iншому еквiвалентi статутного капiталу товариства, пiдприємства, органiзацiї, що зареєстрованi в Українi або за кордоном, у тому числi пайовi внески в кредитнiй спiлцi.

Вартiсть корпоративних прав вiдображається у декларацiї у вiдсотковому та грошовому вираженнi. У грошовому вираженнi вартiсть зазначається станом на дату набуття прав або — якщо проводилася грошова оцiнка таких прав i результати оцiнки вiдомi суб’єкту декларування — вiдповiдно до результатiв такої оцiнки.

Юридичнi особи, кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сiм’ї

42. Роз’яснiть поняття «кiнцевий бенефiцiарний власник (контролер)» юридичної особи

Вiдповiдно до пункту 5-1 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї слiд зазначити юридичнi особи, кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сiм’ї. При цьому термiн «кiнцевий бенефiцiарний власник (контролер)» вживається у значеннi, наведеному в Законi України «Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення» .

Згiдно з визначенням, наведеним у зазначеному законi (стаття 1), кiнцевий бенефiцiарний власник (контролер) — це фiзична особа, яка незалежно вiд формального володiння має можливiсть здiйснювати вирiшальний вплив на управлiння або господарську дiяльнiсть юридичної особи безпосередньо або через iнших осiб. Такий вирiшальний вплив здiйснюється, зокрема, шляхом реалiзацiї права володiння або користування всiма активами юридичної особи чи їх значною часткою, права вирiшального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинiв, якi надають можливiсть визначати умови господарської дiяльностi, давати обов’язковi до виконання вказiвки або виконувати функцiї органу управлiння.

Кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) є також фiзична особа, яка має можливiсть здiйснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через iншу фiзичну чи юридичну особу) володiння однiєю особою самостiйно або спiльно з пов’язаними фiзичними та/або юридичними особами часткою в юридичнiй особi у розмiрi 25 чи бiльше вiдсоткiв статутного капiталу або прав голосу в юридичнiй особi.

При цьому кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи бiльше вiдсоткiв статутного капiталу або прав голосу в юридичнiй особi, але є агентом, номiнальним утримувачем (номiнальним власником) або є тiльки посередником щодо такого права.

Отже, при встановленнi того, чи є суб’єкт декларування або член його сiм’ї кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) юридичної особи, слiд вважати на наявнiсть можливостi здiйснювати фактичний контроль (вирiшальний вплив) за дiяльнiстю юридичної особи, навiть якщо такий контроль не ґрунтується на формальнiй власностi корпоративних прав у такiй юридичнiй особi.

У декларацiї зазначається iнформацiя про юридичних осiб, кiнцевим бенефiцiарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сiм’ї, стосовно юридичних осiб, якi зареєстрованi як в Українi, так i за кордоном.

43. Вiдповiдно до Закону України «Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб — пiдприємцiв та громадських формувань», iнформацiя про кiнцевого бенефiцiарного власника (контролера) юридичної особи не подається при реєстрацiї окремих видiв юридичних осiб. Чи поширюються цi винятки також на зазначення iнформацiї про кiнцевого бенефiцiарного власника (контролера) юридичної особи в декларацiї вiдповiдно до Закону «Про запобiгання корупцiї»?

Вiдповiдно до Закону України «Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб — пiдприємцiв та громадських формувань» , iнформацiя про кiнцевого бенефiцiарного власника (контролера) юридичної особи вказується пiд час державної реєстрацiї такої особи та вiдображається в Єдиному державному реєстрi юридичних осiб, фiзичних осiб — пiдприємцiв та громадських формувань. При цьомуЗакон України «Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб — пiдприємцiв та громадських формувань» (стаття 9) передбачає випадки, коли iнформацiя про кiнцевого бенефiцiарного власника (контролера) юридичної особи не подається (такий виняток встановлено для окремих видiв юридичних осiб, а також якщо засновниками юридичної особи є виключно фiзичнi особи, якi є бенефiцiарними власниками (контролерами) юридичної особи).

Оскiльки Закон України «Про державну реєстрацiю юридичних осiб, фiзичних осiб — пiдприємцiв та громадських формувань» має iнший предмет регулювання i стосується виключно порядку державної реєстрацiї юридичних осiб, зазначенi винятки не поширюються на зазначення iнформацiї про кiнцевого бенефiцiарного власника (контролера) юридичної особи в декларацiї вiдповiдно до Закону України «Про запобiгання корупцiї» . Останнiй при визначеннi термiна «кiнцевий бенефiцiарний власник (контролер) юридичної особи» посилається на Закон України «Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення» , який зазначених виняткiв також не мiстить.

Нематерiальнi активи

44. Що розумiється пiд нематерiальними активами, якi вiдображаються у декларацiї?

Пiд нематерiальними активами в пунктi 6 частини першої статтi 46 Закону розумiються об’єкти права iнтелектуальної власностi, що можуть бути оцiненi в грошовому еквiвалентi (патент на винахiд, корисну модель, ноу-хау, промисловий зразок, права на топографiю iнтегральної мiкросхеми, сорт рослин, торгову марку чи комерцiйне найменування, авторське право тощо), а також право на використання надр чи iнших природних ресурсiв тощо. Пiд нематерiальним активом слiд також розумiти лiцензiї на право користування об’єктами iнтелектуальної власностi, що належать суб’єкту декларування або члену його сiм’ї.

Якщо об’єкт права iнтелектуальної власностi може бути оцiнений в грошовому еквiвалентi, такий об’єкт слiд вiдобразити в декларацiї, навiть якщо така грошова оцiнка не проводилася. При цьому, якщо вартiсть права на об’єкт не вiдома суб’єкту декларування або члену його сiм’ї, у формi декларацiї можна обрати вiдповiдну помiтку.

Закон не зобов’язує проводити оцiнку об’єкта декларування в цiлях внесення вiдповiдної iнформацiї до декларацiї. Тому якщо вартiсть активу на момент виникнення прав на нього не вiдома, про це слiд зазначити в декларацiї.

Грошовi активи, цiннi папери, корпоративнi права не вважаються нематерiальними активами i вiдображаються в iнших роздiлах декларацiї.

Доходи, у тому числi подарунки

45. Якi доходи та подарунки вiдображаються у декларацiї?

Вiдповiдно до пункту 7 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї зазначаються доходи суб’єкта декларування та членiв його сiм’ї, якi були отриманi або нарахованi упродовж звiтного перiоду. При цьому доходи включають:

- заробiтну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним мiсцем роботи, так i за сумiсництвом;

- гонорари та iншi виплати згiдно з цивiльно-правовими правочинами;

- дохiд вiд пiдприємницької або незалежної професiйної дiяльностi;

- дохiд вiд надання майна в оренду (користування);

- дивiденди;

- проценти, бонуси, нарахованi у грошовiй формi;

- роялтi;

- страховi виплати;

- виграшi (призи) у лотерею чи в iншi розiграшi, у букмекерському парi, у парi тоталiзатора;

- призи (виграшI) у грошовiй формi, одержанi за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях;

- благодiйну допомогу;

- пенсiю;

- спадщину;

- доходи вiд вiдчуження цiнних паперiв чи корпоративних прав;

- подарунки;

- iншi доходи.

Пiд заробiтною платою розумiється як основна заробiтна плата, так i будь-якi заохочувальнi та компенсацiйнi виплати (премiї, надбавки тощо), якi виплачуються (надаються) суб’єкту декларування або члену його сiм’ї у зв’язку з вiдносинами трудового найму, крiм коштiв для покриття витрат на вiдрядження, якi у цiлях декларування доходом не вважаються (див. далi окреме роз’яснення з цього приводу).

Соцiальнi виплати, субсидiї тощо вважаються доходом i вiдображаються в декларацiї лише в разi їх монетизацiї, тобто виплати (нарахування) у грошовiй формi.

Подарунки вважаються доходом незалежно вiд того, у якiй формi вони отримуються — у формi грошових коштiв або в iншiй формi. Вiдповiдно до статтi 1 Закону, подарунок — це грошовi кошти або iнше майно, переваги, пiльги, послуги, нематерiальнi активи, якi надають/одержують безоплатно або за цiною, нижчою мiнiмальної ринкової.

Доходи декларуються незалежно вiд їх розмiру. Винятком є доходи у виглядi подарункiв. Подарунки у формi грошових коштiв зазначаються в декларацiї, якщо розмiр таких подарункiв, отриманих вiд однiєї особи (групи осiб) сукупно протягом року, перевищує 5 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року. Подарунок у формi, iншiй нiж грошовi кошти (наприклад, рухоме майно, транспортнi засоби, нерухомiсть тощо), зазначається, якщо вартiсть одного подарунку перевищує 5 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року.

Якщо отриманий у звiтному перiодi подарунок у виглядi цiнного рухомого майна, транспортного засобу, нерухомого майно, цiнних паперiв, грошових активiв чи iнших об’єктiв декларування перебуває у володiннi, користуваннi чи власностi (спiльнiй власностI) суб’єкта декларування або члена його сiм’ї станом на останнiй день звiтного перiоду, то такий подарунок повинен бути також вiдображений у вiдповiдному роздiлi декларацiї («Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)», «Цiнне рухоме майно — транспортнi засоби», «Об’єкти нерухомостi», «Цiннi папери», «Грошовi активи» тощо). Якщо ж вiдповiдне майно, яке є одночасно подарунком, не належить суб’єкту декларування або члену його сiм’ї станом на останнiй день звiтного перiоду, то воно зазначається лише в роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки».

46. Чи вважаються доходом витрати на вiдрядження, що оплачуються роботодавцем? Якщо витрати на участь у публiчному заходi оплаченi третьою стороною, чи вважається це доходом?

У цiлях декларування вiдповiдно до статтi 46 Закону не вважаються доходом кошти, що виплачуються роботодавцем суб’єкту декларування (члену його сiм’ї) для покриття витрат на вiдрядження (в Українi чи за кордоном).

Так само не вважається отриманням доходу покриття третьою особою (наприклад, мiжнародною органiзацiєю, державними органами iноземної держави тощо) витрат на участь суб’єкта декларування (члена його сiм’ї) у заходi (семiнар, конференцiя, переговори тощо), що проводиться в iншому мiстi чи за кордоном (наприклад, оплата витрат на подорож до мiсця проведення заходу, проживання та харчування), за умови, що така поїздка оформлена у виглядi вiдрядження суб’єкта декларування чи члена його сiм’ї.

Приклади:

1. Суб’єкт декларування на запрошення державного органу iноземної держави i за рахунок коштiв приймаючої сторони бере участь у заходi, що проводиться на територiї цiєї держави, з оформленням вiдрядження за мiсцем роботи суб’єкта декларування. Кошти, витраченi на оплату переїзду суб’єкта декларування, його харчування та проживання, а також iншi пов’язанi з поїздкою витрати (наприклад, сплата вiзового збору), не вважаються доходом i не зазначаються в декларацiї.

2. Член сiм’ї суб’єкта декларування, який не є особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, або прирiвняною до осiб, уповноважених на виконання зазначених функцiй, отримує компенсацiю витрат на вiдрядження вiд свого роботодавця або оформляє за мiсцем роботи вiдрядження з метою участi у заходi, проведення переговорiв тощо. Кошти, отриманi членом сiм’ї вiд свого роботодавця як компенсацiя витрат на таке вiдрядження або витрати, понесенi приймаючою стороною для забезпечення вiдрядження члена сiм’ї, не вважаються доходом i не зазначаються в декларацiї суб’єкта декларування.

3. Член сiм’ї суб’єкта декларування, який не є особою, уповноваженою на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, або прирiвняною до осiб, уповноважених на виконання зазначених функцiй, бере участь в офiцiйних заходах у складi офiцiйної делегацiї як член сiм’ї суб’єкта декларування. Витрати на участь у таких заходах члена сiм’ї не вважаються доходом i не зазначаються в декларацiї суб’єкта декларування.

47. Чи слiд вiдображати як дохiд отриманий суб’єктом декларування чи членами його сiм’ї кредит, позику, поворотну безвiдсоткову фiнансову допомогу (позичку) тощо?

Якщо кредит, позика, поворотна безвiдсоткова фiнансова допомога (позичка) тощо були отриманi суб’єктом декларування або членом його сiм’ї упродовж звiтного року, то вони повиннi бути вiдображенi в роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки» як «Іншi доходи» (iз зазначенням, про який саме дохiд йдеться). Якщо такий кредит, позика тощо були дiйсними, тобто не сплаченi повною мiрою станом на останнiй день звiтного перiоду, то вони повиннi бути додатково вiдображенi у роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» (див. далI), незалежно вiд того, чи були вони отриманi у звiтному перiодi.

Грошовi активи

48. Якi грошовi активи вiдображаються у декларацiї?

Вiдповiдно до пункту 8 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї зазначаються грошовi активи, наявнi у суб’єкта декларування та членiв його сiм’ї на останнiй день звiтного перiоду.

Пiд грошовими активами розумiються:

- готiвковi кошти;

- кошти, розмiщенi на банкiвських рахунках (незалежно вiд типу рахункiв та дати їх вiдкриття);

- внески до кредитних спiлок;

- внески до iнших небанкiвських фiнансових установ, у тому числi до iнститутiв спiльного iнвестування (у декларацiї необхiдно зазначити тип такої установи). Вiдповiдно до Закону України «Про iнститути спiльного iнвестування» такими iнститутами є корпоративнi та пайовi фонди;

- кошти, якi суб’єкт декларування та члени його сiм’ї позичили одне одному або якi вони позичили третiм особам (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сiм’ї є позикодавцем);

- активи у дорогоцiнних (банкiвських) металах, якi зберiгаються в банкiвськiй установi або в iншому мiсцi;

- iншi активи (у декларацiї необхiдно зазначити, якi саме активи).

Якщо сукупна вартiсть всiх наявних станом на останнiй день звiтного перiоду у суб’єкта декларування або члена його сiм’ї грошових активiв не перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року, то такi активи не зазначаються в декларацiї. Наприклад, якщо при поданнi щорiчної декларацiї станом на 31 грудня звiтного року у суб’єкта декларування були наявнi готiвковi кошти (незалежно вiд мiсця їх зберiгання) в розмiрi 30 МЗП та внески на банкiвських рахунках в розмiрi 25 МЗП, то такi кошти (внески) зазначаються в декларацiї окремо за кожним видом активу, оскiльки їхня сукупна вартiсть перевищує 50 МЗП. Сукупний розмiр грошових активiв суб’єкта декларування та члена (членiв) його сiм’ї в цiлях визначення того, чи перевищують вони зазначений порiг декларування, вираховується окремо щодо суб’єкта декларування та кожного з членiв його сiм’ї.

49. Чи iснує можливiсть зазначити у декларацiї, що грошовi кошти зберiгаються у банкiвськiй установi (наприклад, у сейфI), але не у виглядi внескiв на рахунки?

Так, у формi декларацiї, у роздiлi «Грошовi активи», мiститься поле «Установа, в якiй вiдкритi такi рахунки або до якої зробленi вiдповiднi внески». У цьому полi можна зазначити установу, у якiй зберiгаються грошовi (у тому числi готiвковI) кошти. Таке зазначення не є обов’язковим i здiйснюється на розсуд суб’єкта декларування.

Водночас, якщо у роздiлi «Грошовi активи» у полi «Вид активу» було обрано варiанти «Кошти, розмiщенi на банкiвських рахунках» або «Внески до кредитних та iнших небанкiвських фiнансових установ, у тому числi до iнститутiв спiльного iнвестування», то зазначення установи в полi «Установа, в якiй вiдкритi такi рахунки або до якої зробленi вiдповiднi внески» стає обов’язковим i без такого зазначення декларацiю не може бути подано.

50. Станом на яку дату вказується розмiр наявних грошових активiв, у тому числi готiвкових коштiв?

У декларацiї зазначаються тi грошовi активи, у тому числi готiвковi кошти, суб’єкта декларування або членiв його сiм’ї, якi наявнi в них станом на останнiй день звiтного перiоду (за умови перевищення встановленого Законом порогу декларування для таких об’єктiв — див. вище). Наприклад, для щорiчної декларацiї, а також для декларацiї, що подається наступного року пiсля припинення дiяльностi, пов’язаної з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, таким днем є 31 грудня попереднього року. У випадку декларацiї, що подається перед звiльненням або iншим припиненням дiяльностi, пов’язаної з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування, наявнi грошовi активи вказуються станом на день, що передує дню подання такої декларацiї.

Якщо суб’єкт декларування або член його сiм’ї упродовж звiтного перiоду отримав грошовi активи, але станом на останнiй день звiтного перiоду вони в нього вiдсутнi, такi активи не вiдображаються в роздiлi «Грошовi активи», але вiдображаються в роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки». Крiм того, видатки, вчиненi у звiтному перiодi, повиннi бути вiдображенi у роздiлi «Видатки та правочини», якщо розмiр видатку перевищує 50 МЗП.

Фiнансовi зобов’язання

51. Якi фiнансовi зобов’язання вiдображаються у декларацiї?

Вiдповiдно до пункту 9 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї вiдображаються фiнансовi зобов’язання суб’єкта декларування та членiв його сiм’ї, якi є дiйсними станом на останнiй день звiтного перiоду. Пiд фiнансовими зобов’язаннями у цiлях декларування розумiються:

- отриманi кредити, позики;

- iншi кошти, якi були позиченi суб’єкту декларування або члену його сiм’ї iншими особами, зокрема поворотна безвiдсоткова фiнансова допомога, отримана i не повернена у звiтному перiодi суб’єктом декларування або членом його сiм’ї;

- зобов’язання за договором лiзингу;

- зобов’язання за договором страхування;

- зобов’язання за договором недержавного пенсiйного забезпечення;

- несплаченi податковi зобов’язання;

- iншi зобов’язання (у декларацiї необхiдно зазначити, якi саме).

У роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» вiдображаються також вiдомостi про розмiр сплачених суб’єктом декларування або членом його сiм’ї коштiв в рахунок основної суми позики (кредиту) та розмiр сплачених процентiв за позикою (кредитом).

У декларацiї вiдображаються фiнансовi зобов’язання суб’єкта декларування перед членами його сiм’ї i навпаки. Наприклад, кошти, позиченi суб’єкту декларування членом його сiм’ї, повиннi бути вiдображенi в декларацiї як фiнансове зобов’язання такого суб’єкта декларування. При цьому цi кошти (у разi перевищення порогу у 50 МЗП стосовно всiх грошових активiв) повиннi бути також вiдображенi як грошовий актив такого члена сiм’ї у вiдповiдному роздiлi декларацiї.

Будь-якi фiнансовi зобов’язання суб’єкта декларування та членiв його сiм’ї зазначаються в декларацiї, лише якщо розмiр одного такого зобов’язання перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року. Якщо розмiр зобов’язання не перевищує 50 МЗП, то в декларацiї зазначається лише загальний розмiр такого фiнансового зобов’язання (наприклад, якщо розмiр сплачених коштiв в рахунок основної суми позики (кредиту) та розмiр сплачених процентiв за такою позикою (кредитом) у звiтному перiодi не перевищує 50 МЗП, то зазначається лише загальний розмiр такої позики (кредиту)).

Кошти, якi були фактично отриманi за кредитом (позикою) у звiтному перiодi незалежно вiд суми зобов’язання, слiд зазначити у роздiлi декларацiї «Доходи, у тому числi подарунки» як «Інший дохiд» та/або у роздiлi «Грошовi активи» у разi перевищення встановленого в ньому порогу декларування.

У роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» зазначаються тi фiнансовi зобов’язання, якi є дiйсними станом на останнiй день звiтного перiоду, навiть якщо таке зобов’язання виникло до початку звiтного перiоду. Наприклад, якщо суб’єкт декларування отримав кредит у 2010 роцi i цей кредит є дiйсним, тобто основна сума кредиту та проценти за ним не сплаченi повнiстю станом на останнiй день звiтного перiоду (наприклад, станом на 31 грудня 2016 року), то зазначений кредит вiдображається у роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» щорiчної декларацiї, що подається у 2017 роцi.

Кредитнi пропозицiї вiд банкiв, фiнансових установ у виглядi «кредитних лiнiй до зарплатних банкiвських карток» чи аналогiчнi за змiстом пропозицiї, якими суб’єкт декларування чи член його сiм’ї не скористався або основна сума та проценти за якими на кiнець звiтного перiоду сплаченi повнiстю, у роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» декларацiї не вiдображаються.

52. Яким чином вiдображати в декларацiї суму кредиту — всю суму кредиту, зобов’язання за яким виникли у звiтному перiодi, чи фактично отриману частину кредиту станом на кiнець звiтного перiоду?

Якщо у звiтному перiодi суб’єкт декларування або член його сiм’ї уклав кредитний договiр на суму, що перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного перiоду, але станом на останнiй день звiтного перiоду (наприклад, 31 грудня для щорiчної декларацiї) отримав лише частину передбаченого договором кредиту, то в декларацiї у роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» зазначається iнформацiя про таке зобов’язання i як розмiр зобов’язання вказується повна сума кредиту згiдно з договором. При цьому кошти, якi були фактично отриманi згiдно з кредитним договором у звiтному перiоду незалежно вiд суми зобов’язання, слiд зазначити у роздiлi декларацiї «Доходи, у тому числi подарунки» як «Інший дохiд» та в роздiлi «Грошовi активи», якщо цi кошти належать суб’єкту декларування або члену сiм’ї станом на останнiй день звiтного перiоду та в разi перевищення встановленого порогу декларування.

53. У яких роздiлах декларацiї слiд вказувати отриману суб’єктом декларування позику i позику, яку надав суб’єкт декларування iншiй особi?

Позика, отримана суб’єктом декларування або членом його сiм’ї (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сiм’ї є позичальником), вiдображається у роздiлi декларацiї «Фiнансовi зобов’язання». Кошти, якi суб’єкт декларування або член його сiм’ї позичив третiй особi (тобто кошти, стосовно яких суб’єкт декларування або член його сiм’ї є позикодавцем), не вiдображаються в роздiлi «Фiнансовi зобов’язання», а зазначаються натомiсть у роздiлi «Грошовi активи» (у разi перевищення порогу декларування).

Якщо суб’єкт декларування позичив у звiтному перiодi кошти члену сiм’ї, то такi кошти вiдображаються у роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» як зобов’язання такого члена сiм’ї, а також у роздiлi «Грошовi активи» як грошовi активи суб’єкта декларування. Аналогiчним чином вiдображаються кошти, позиченi членом сiм’ї суб’єкту декларування.

54. Чи вказується у декларацiї iнформацiя про фiнансовi зобов’язання (отриманий кредит, позику тощо), якщо вони виникли у звiтному перiодi i були виконанi (повернутI) у звiтному перiодi?

Фiнансовi зобов’язання, якi виникли у звiтному перiодi та були в цьому ж звiтному перiодi виконанi (наприклад, повнiстю сплачений кредит чи позика), не вiдображаються в роздiлi декларацiї «Фiнансовi зобов’язання», але вiдображаються в роздiлi «Доходи, у тому числi подарунки» як «Інший дохiд».

Видатки та правочини

55. Якi видатки i правочини повиннi бути вiдображенi у декларацiї?

Вiдповiдно до пункту 10 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї зазначаються видатки та всi правочини, вчиненi у звiтному перiодi, на пiдставi яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власностi, володiння чи користування на об’єкти декларування, зазначенi у пунктах 2-9 частини першої цiєї статтi. При цьому встановлено порiг декларування для видаткiв — якщо окремий видаток перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року, то вiн повинен бути вiдображений у декларацiї. Таким чином, зробленi у звiтному перiодi видатки не сумуються, у декларацiї зазначається iнформацiя про кожний окремий видаток, якщо вiн перевищує зазначену межу.

Для зазначення вiдомостей у цьому роздiлi декларацiї не має значення, чи перебуває вiдповiдний предмет правочину у власностi чи на iншому правi у суб’єкта декларування станом на останнiй день звiтного перiоду. Зазначається iнформацiя про правочини та видатки, здiйсненi упродовж звiтного перiоду, навiть якщо вони стосувалися того самого об’єкта. Наприклад, якщо у звiтному перiодi суб’єкт декларування придбав транспортний засiб i далi до завершення цього перiоду вчинив правочин, на пiдставi якого право власностi суб’єкта декларування на це майно було припинено (наприклад, продав його), то обидва зазначених правочини повиннi бути вiдображенi у декларацiї.

У роздiлi декларацiї «Видатки та правочини» вказуються лише видатки та правочини суб’єкта декларування, видатки та правочини членiв його сiм’ї не зазначаються.

Цей роздiл декларацiї не заповнюється кандидатами на посади, пов’язанi з виконанням функцiй держави або мiсцевого самоврядування.

56. Що мається на увазi пiд «Іншими правочинами» у роздiлi «Видатки та правочини суб’єкта декларування»?

У роздiлi декларацiї «Видатки та правочини» передбачено вiдображення iнформацiї окремо про видатки суб’єкта декларування та про iншi правочини суб’єкта декларування. При зазначеннi iнформацiї про видатки також вказується правочин, який спричинив вiдповiдний видаток. Наприклад, у разi придбання земельної дiлянки вартiстю бiльше 50 МЗП, такий видаток зазначається у роздiлi «Видатки». Якщо правочин, вчинений суб’єктом декларування, не спричинив видатку, то такий правочин зазначається у роздiлi «Іншi правочини». При цьому вiдомостi про такi iншi правочини зазначаються лише у разi, якщо вартiсть предмета правочину перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня звiтного року. Наприклад, якщо у звiтному перiодi суб’єкту декларування був подарований об’єкт нерухомостi вартiстю бiльше 50 МЗП (вiдповiдно, суб’єкт декларування набув право власностi на цей об’єкт внаслiдок правочину), то така iнформацiя зазначається в роздiлi «Іншi правочини». При цьому, якщо правочин вже зазначений у роздiлi «Видатки», його не слiд дублювати у роздiлi «Іншi правочини».

Слiд звернути увагу, що об’єкти декларування, якi вiдображаються в iнших роздiлах декларацiї (наприклад, нерухомiсть, транспортнi засоби, iнше рухоме майно тощо), повиннi бути також вiдображенi в роздiлi декларацiї «Видатки та правочини суб’єкта декларування» як предмет вiдповiдного правочину, якщо їх набуття вiдбулось у звiтному перiодi. Наприклад, якщо у звiтному перiодi суб’єкт декларування придбав у власнiсть (чи отримав в оренду) нерухоме майно, то вiдповiдний об’єкт повинен бути вiдображений у роздiлi «Об’єкти нерухомостi» (якщо вiн залишається у володiннi, користуваннi чи власностi суб’єкта декларування станом на останнiй день звiтного перiоду), а також у роздiлi «Видатки та правочини» як предмет правочину, що спричинив видаток суб’єкта декларування (якщо такий видаток перевищував 50 МЗП).

Інший приклад: у звiтному перiодi суб’єкт декларування отримав у подарунок цiнне рухоме майно (наприклад, ювелiрнi вироби) вартiстю 60 МЗП. Таке майно повинне бути вiдображене у роздiлi декларацiї «Доходи, у тому числi подарунки», а також у роздiлi «Видатки та правочини» як «Інший правочин», а саме правочин, на пiдставi якого у суб’єкта декларування виникло право власностi на зазначене цiнне рухоме майно. Якби таке цiнне рухоме майно мало вартiсть бiльше 100 МЗП, то його слiд також було б вiдобразити у роздiлi «Цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв)».

57. Чи слiд декларувати видатки членiв сiм’ї?

Нi, видатки та правочини членiв сiм’ї не зазначаються в декларацiї.

58. Як розумiти положення пункту 10 частини першої статтi 46 Закону у взаємозв’язку, зокрема, з пунктами 3, 9 цiєї частини статтi? Чи немає тут певного дублювання, оскiльки, наприклад, пункт 10 стосується видаткiв та правочинiв, з яких виникають фiнансовi зобов’язання, а пунктом 9 встановлено, що в декларацiї вiдображаються фiнансовi зобов’язання?

Один i той же об’єкт може вiдображатися в декларацiї два чи бiльше разiв. Це вiдповiдає Закону i повинно надати якомога бiльше iнформацiї про вiдповiдний об’єкт. Наприклад, у роздiлi «Фiнансовi зобов’язання» вiдображаються фiнансовi зобов’язання суб’єкта декларування та членiв його сiм’ї, якi є дiйсними станом на останнiй день звiтного перiоду. Вiдповiдний роздiл мiстить детальний опис таких фiнансових зобов’язань, у тому числi вiдомостi про забезпечення зобов’язання, поручителя тощо. У роздiлi «Видатки та правочини» вказуються правочини, на пiдставi яких у суб’єкта декларування виникли фiнансовi зобов’язання, навiть якщо вони були припиненi станом на останнiй день звiтного перiоду.

Робота за сумiсництвом

59. Чи необхiдно декларувати роботу за сумiсництвом, яка виконувалася впродовж звiтного року, якщо станом на 31 грудня вона вже не виконується?

Вiдповiдно до пункту 11 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї зазначаються вiдомостi про посаду чи роботу, що виконується або виконувалася за сумiсництвом. Це означає, що зайняття посади чи робота за сумiсництвом вiдображається в декларацiї, якщо її зайняття (виконання) розпочалося або продовжувалося пiд час звiтного перiоду незалежно вiд тривалостi. Отже, якщо у звiтному перiодi суб’єкт декларування займав посаду або здiйснював упродовж будь-якого часу роботу за сумiсництвом i при цьому станом на останнiй день звiтного перiоду вiн таку посаду не займає (роботу не здiйснює), така посада (робота) повинна бути вiдображена в декларацiї.

Посада чи робота за сумiсництвом декларується незалежно вiд того, чи була вона оплачуваною.

60. Чи слiд декларувати роботу за сумiсництвом членiв сiм’ї?

Нi, у декларацiї зазначається лише робота, яку виконує або виконував за сумiсництвом суб’єкт декларування.

Членство в органiзацiях та їхнiх органах

61. Членство у яких об’єднаннях (органiзацiях) слiд вiдображати в декларацiї?

Вiдповiдно до пункту 12 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї зазначається iнформацiя про членство суб’єкта декларування в громадських об’єднаннях, благодiйних органiзацiях, саморегулiвних чи самоврядних професiйних об’єднаннях, а також входження до керiвних, ревiзiйних чи наглядових органiв таких об’єднань (органiзацiй).

До об’єднань (органiзацiй), членство у яких (членство в органах яких) слiд вiдображати в декларацiї, належать:

1) об’єднання, на якi поширюється дiя Закону України «Про громадськi об’єднання» , а саме громадськi органiзацiї та громадськi спiлки, якi мають статус юридичної особи;

2) громадськi органiзацiї роботодавцiв та їх об’єднання, на якi поширюється дiя Закону України «Про органiзацiї роботодавцiв, їх об’єднання, права i гарантiї їх дiяльностi» ;

3) благодiйнi органiзацiї, якi утворюються та дiють вiдповiдно до Закону України «Про благодiйну дiяльнiсть та благодiйнi органiзацiї»;

4) саморегулiвнi об’єднання, а саме некомерцiйнi об’єднання фiзичних та юридичних осiб, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть на певному ринку чи у певнiй сферi дiяльностi. Йдеться, зокрема, про саморегулiвнi об’єднання професiйних учасникiв ринку цiнних паперiв та фондового ринку, адмiнiстраторiв недержавних пенсiйних фондiв, кредитних спiлок, саморегулiвнi органiзацiї у сферi архiтектурної дiяльностi, у сферi землеустрою, саморегулiвну органiзацiю учасникiв ринку електричної енергiї України, саморегулiвнi органiзацiї оцiнювачiв, аудиторiв, арбiтражних керуючих (розпорядникiв майна, керуючих санацiєю, лiквiдаторiв) тощо;

5) самовряднi професiйнi об’єднання, а саме об’єднання фiзичних осiб, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть, зокрема, самовряднi об’єднання адвокатiв (Нацiональна асоцiацiя адвокатiв України), нотарiусiв (Нотарiальна палата України), лiкарiв.

У декларацiї не зазначається членство (членство в органах) в таких органiзацiях (об’єднаннях):

- полiтичнi партiї;

- релiгiйнi органiзацiї;

- професiйнi спiлки;

- об’єднання спiввласникiв багатоквартирного будинку;

- асоцiацiї органiв мiсцевого самоврядування та їх добровiльнi об’єднання;

- об’єднання юридичних осiб приватного права, якi не є громадськими об’єднаннями;

- органи суддiвського, прокурорського самоврядування.

62. Чи необхiдно зазначати iнформацiю, якщо станом на кiнець звiтного перiоду (наприклад, 31 грудня звiтного року) суб’єкт декларування не є членом громадського об’єднання та не входить до складу його керiвних органiв, але був членом (входив до складу органiв) упродовж звiтного року?

Інформацiя щодо членства в органiзацiях (об’єднаннях) або їх органах зазначається станом на останнiй день звiтного перiоду (станом на 31 грудня звiтного року для щорiчних декларацiй). Якщо суб’єкт декларування був членом об’єднання або входив до складу його органiв, але припинив членство (входження до органiв) станом на останнiй день звiтного року, iнформацiя про членство (входження до органiв) у декларацiї не зазначається.

63. Чи потрiбно вказувати в декларацiї те, що суб’єкт декларування є адвокатом, але право на здiйснення адвокатської дiяльностi зупинено на виконання вимог закону щодо несумiсностi?

Вiдповiдно до частини п’ятої статтi 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дiяльнiсть» , з моменту складення присяги адвоката України кожен адвокат стає членом Нацiональної асоцiацiї адвокатiв України. Згiдно з частиною першою цiєї статтi, Нацiональна асоцiацiя адвокатiв України є недержавною некомерцiйною професiйною органiзацiєю, яка об’єднує всiх адвокатiв України та утворюється з метою забезпечення реалiзацiї завдань адвокатського самоврядування. Таким чином, Нацiональну асоцiацiю адвокатiв України слiд вважати самоврядним професiйним об’єднанням адвокатiв. Інформацiя про членство в такому об’єднаннi або про входження до його керiвних, ревiзiйних чи наглядових органiв повинна бути вiдображена у декларацiї вiдповiдно до пункту 12 частини першої статтi 46 Закону.

Повiдомлення про суттєвi змiни в майновому станi

64. За якою формою та яким чином слiд подавати повiдомлення про суттєвi змiни в майновому станi суб’єкта декларування?

Вiдповiдно до частини другої статтi 52 Закону, у разi суттєвої змiни у майновому станi суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня вiдповiдного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повiдомити про це Нацiональне агентство. Зазначена iнформацiя вноситься до Єдиного державного реєстру декларацiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, та оприлюднюється на офiцiйному веб-сайтi Нацiонального агентства.

Порядок iнформування Нацiонального агентства про суттєвi змiни у майновому станi суб’єкта декларування визначений у Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) iнформацiї Єдиного державного реєстру декларацiй осiб, уповноважених на виконання функцiй держави або мiсцевого самоврядування, який був затверджений рiшенням Нацiонального агентства № 3 вiд 10.06.2016 (зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 15.07.2016 за № 959/29089). Вiдповiдно до пункту 6 Роздiлу II зазначеного Порядку, суб’єкти декларування письмово повiдомляють Нацiональне агентство про суттєвi змiни у своєму майновому станi вiдповiдно до частини другої статтi 52 Закону шляхом подання вiдповiдного електронного повiдомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабiнет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повiдомлення подається шляхом заповнення вiдповiдної електронної форми на веб-сайтi Реєстру вiдповiдно до технiчних вимог до форми. Згiдно з пунктом 2 роздiлу II зазначеного Порядку, повiдомлення про суттєвi змiни у майновому станi суб’єкта декларування подається через мережу Інтернет з використанням програмних засобiв Реєстру у власному персональному електронному кабiнетi суб’єкта декларування пiсля реєстрацiї в Реєстрi.

Виправленi повiдомлення про суттєвi змiни у майновому станi суб’єкта декларування до Реєстру не подаються. Повiдомлення про суттєвi змiни у майновому станi суб’єкта декларування подаються винятково в електроннiй формi, їх паперова копiя не подається.

Електронна форма для подання повiдомлення про суттєвi змiни у майновому станi суб’єкта декларування затверджена рiшенням Нацiонального агентства № 3 вiд 10.06.2016.

65. Чи необхiдно вiдображати iнформацiю, яка була зазначена в повiдомленнi про суттєвi змiни в майновому станi суб’єкта декларування, у декларацiї такого суб’єкта декларування?

Подання iнформацiї про суттєвi змiни в майновому станi вiдповiдно до статтi 52 Закону не звiльняє суб’єкта декларування вiд обов’язку подати декларацiю та зазначити в нiй вiдомостi, передбаченi статтею 46 Закону. Наприклад, у разi отримання доходу на суму вище 50 МЗП суб’єкт декларування повинен надiслати про це повiдомлення в Нацiональне агентство шляхом подання вiдповiдної електронної форми на веб-сайтi Реєстру. Зазначена iнформацiя повинна бути також вiдображена у наступнiй декларацiї цього суб’єкта декларування, що охоплює вiдповiдний звiтний перiод (наприклад, у наступнiй щорiчнiй декларацiї, яка охоплює звiтний рiк, у якому суб’єкт декларування подав вiдповiдне повiдомлення про суттєвi змiни в його майновому станI).

Слiд звернути увагу на вiдмiннiсть у порогах декларування, встановлених Законом для вiдображення iнформацiї в декларацiї та повiдомленнi про суттєвi змiни в майновому станi суб’єкта декларування. Так, у повiдомленнi про суттєвi змiни в майновому станi вказується iнформацiя про отримання доходу або придбання майна на суму бiльше 50 МЗП. Цей порiг поширюється також на цiнне рухоме майно, яке було придбано суб’єктом декларування. Водночас, вiдповiдно до пункту 3 частини першої статтi 46 Закону, у декларацiї зазначається iнформацiя про цiнне рухоме майно (крiм транспортних засобiв), якщо його вартiсть перевищує 100 МЗП. Вiдповiдно, у разi придбання цiнного рухомого майна (крiм транспортних засобiв) вартiстю бiльше 50 МЗП, але менше 100 МЗП, iнформацiя про придбання такого майна буде вiдображена в декларацiї лише в роздiлi «Видатки та правочини», оскiльки порiг декларування в цьому роздiлi також становить 50 МЗП.

66. Якщо розмiр мiсячної заробiтної плати суб’єкта декларування перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня вiдповiдного року, чи необхiдно подавати щомiсяця повiдомлення про суттєвi змiни в майновому станi суб’єкта декларування?

Заробiтна плата суб’єкта декларування вважається його доходом. Вiдповiдно, якщо суб’єкт декларування отримав одноразовий дохiд (у виглядi заробiтної плати тощо) у розмiрi, що перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 сiчня року, коли такий дохiд було отримано, то виникає обов’язок повiдомити про це Нацiональне агентство шляхом подання повiдомлення про суттєвi змiни в майновому станi суб’єкта декларування.

Вiдповiдальнiсть за подання недостовiрних вiдомостей

67. Чи настає вiдповiдальнiсть за ненавмисну помилку в декларацiї?

Зазначення в декларацiї завiдомо недостовiрних вiдомостей може тягнути за собою дисциплiнарну, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть передбачена статтею 172-6 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення за подання завiдомо недостовiрних вiдомостей у декларацiї стосовно майна або iншого об’єкта декларування, що має вартiсть, якщо такi вiдомостi вiдрiзняються вiд достовiрних на суму вiд 100 до 250 МЗП.

Статтею 366-1 Кримiнального кодексу України передбачено кримiнальну вiдповiдальнiсть за подання завiдомо недостовiрних вiдомостей у декларацiї. При цьому вiдповiдальнiсть за цiєю статтею за подання суб’єктом декларування завiдомо недостовiрних вiдомостей у декларацiї стосовно майна або iншого об’єкта декларування, що має вартiсть, настає у випадку, якщо такi вiдомостi вiдрiзняються вiд достовiрних на суму понад 250 МЗП.

У разi подання завiдомо недостовiрних вiдомостей стосовно майна або iншого об’єкта декларування, що має вартiсть, якщо такi вiдомостi вiдрiзняються вiд достовiрних на суму менше 100 МЗП, до суб’єкта декларування може бути застосовано дисциплiнарну вiдповiдальнiсть.

Слiд звернути увагу, що адмiнiстративна та кримiнальна вiдповiдальнiсть передбаченi виключно за подання «завiдомо недостовiрних» вiдомостей.

Тобто вiдповiдне дiяння має бути вчинено суб’єктом декларування з прямим умислом. При цьому, для притягнення до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних правопорушень необхiдно довести наявнiсть такого умислу, а саме те, що суб’єкт декларування усвiдомлював не достовiрнiсть вiдомостей, якi вiн зазначив у декларацiї.

68. Чи настає адмiнiстративна або кримiнальна вiдповiдальнiсть за подання недостовiрних вiдомостей в декларацiї, якщо такi вiдомостi суб’єкту декларування надав член його сiм’ї?

Якщо недостовiрнi вiдомостi, якi були зазначенi в декларацiї, були наданi суб’єкту декларування членом його сiм’ї, то вiдповiдальнiсть може настати лише в тому разi, коли суб’єкт декларування усвiдомлював не достовiрнiсть таких вiдомостей, але попри це свiдомо зазначив їх у декларацiї. Вiдповiдно до положень законодавства про адмiнiстративну та кримiнальну вiдповiдальнiсть (див. попереднiй пункт роз’яснення), карається винятково подання суб’єктом декларування завiдомо недостовiрних вiдомостей. При цьому враховується умисел на зазначення таких вiдомостей саме суб’єкта декларування, а не членiв його сiм’ї чи iнших осiб, якi надали iнформацiю для заповнення в декларацiї. Отже, суб’єкт декларування не може бути притягнений до вiдповiдальностi за подання в декларацiї недостовiрних вiдомостей, якi були наданi йому членом сiм’ї, якщо суб’єкту декларування не було вiдомо про недостовiрнiсть таких вiдомостей на момент подання декларацiї.

Це Роз’яснення носить рекомендацiйний характер та не мiстить нових правових норм.

Керiвник Департаменту фiнансового 
контролю та монiторингу способу життя 
О. Д. Маркєєва

Наша сторінка у Facebook:

ОГОЛОШЕННЯ, АНОНСИ ПОДІЙ

Календар публікацій

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чр Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3

      

Авторські права 2016-2017 © Рокитнiвська районна рада. Усі права захищені.

Ι Карта сайту Ι Вхід на сайт Ι